Всього на сайті:

Дисертацій, Курсових: 2875

Підручників з права онлайн: 41

НПК кодексів України онлайн: 16

Стаття 210. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням

Сторінки матеріалу:

  • Стаття 210. Нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням
  • Сторінка 2
  1.  Нецільове використання бюджетних коштів службовою особою, а так само здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч Бюджетному кодексу України чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік, якщо предметом таких дій були бюджетні кошти у великих розмірах, -

караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

  1.  Ті самі діяння, предметом яких були бюджетні кошти в особливо великих розмірах або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, -

караються обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до шести років, з позбавленням права обіймати певні по­сади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. 1. До бюджетних коштів належать кошти, що включаються до державного бюджету і місцевих бюджетів незалежно від джерела їх формування.

  1.  Великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в тисячу і більше разів перевищує неоподаткову­ваний мінімум доходів громадян.
  2.  Особливо великим розміром бюджетних коштів відповідно до статей 210, 211 цього Кодексу вважається сума, що в три тисячі і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

(Стаття 210 у редакції законів України № 270-УІ від 15 квітня 2008р. та № 2457-УІ від 8 липня 2010 р.)
 

 

Бюджетна система України згідно із ст. 5 БК складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами є бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети та бюджети місцевого самоврядування. До останніх нале­жать бюджети територіальних громад сіл, їх об’ єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах).

Джерелами формування бюджетів є їх надходження, які визначені в п. 37 ч. 1 ст. 2 БК - доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місце­вих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюдже­ту), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/ пред’явлення цінних паперів. При цьому доходи бюджету - це податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законо­давством України (включаючи трансферти, власні надходження бюджетних установ) (п. 23 ч. 1 ст. 2 БК).

  1.  Кримінальна відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням настає лише за умови, що пред­метом цього злочину є бюджетні кошти у великих розмірах, тобто на суму, що в тисячу і більше разів перевищують н. м. д. г. (див. п. 2 примітки до ст. 210 КК). Зазначені порушення бюджетного законодавства, предметом яких є бюджетні ко­шти на суму до тисячі н. м. д. г., тягнуть адміністративну відповідальність за ст. 16412 КУпАП.
  2.  Предметом розглядуваного злочину не виступають кошти державних цільових фондів, які не включені до складу бюджетів, наприклад, кошти Пенсійного фонду. Нецільове використання службовою особою коштів цих фондів за наявності необхід­них підстав має кваліфікуватися за статтями 364, 365 або 367 КК.
  3.  Об’єктивна сторона характеризується вчиненням однієї з таких суспільно не­безпечних дій: 1) нецільове використання бюджетних коштів; 2) здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч БК чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік; 3) надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч БК чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік.
  4.  Зазначені у ст. 210 КК дії здійснюються на стадії виконання бюджетів, порушу­ючи принцип цільового використання бюджетних коштів. Цей принцип відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 7 БК означає, що бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Бюджетне призначення - це повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане БК, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджет­ні асигнування (п. 8 ч. 1 ст. 2 БК).

Згідно зі ст. 23 БК будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійсню­ються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призна­чення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про міс­цевий бюджет) у порядку, визначеному БК.

Головний розпорядник бюджетних коштів після надання йому зазначених повно­важень на стадії виконання бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх за­твердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет) та приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної про­грами розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бю­джетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань (п. 3 ч. 5 ст. 22 БК).

Бюджетне асигнування - це повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов’ язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження (п. 6 ч. 1 ст. 2 БК). Розпорядник бюджетних коштів складає та затверджує у встановленому порядку кошторис - основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і роз­поділ бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов’ язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, ви­значених відповідно до бюджетних призначень (п. 30 ч. 1 ст. 2 БК).

Таким чином, дії, що охоплюються об’ єктивною стороною передбаченого ст. 210 КК злочину, являють собою використання бюджетних коштів всупереч бюджетним призначенням та бюджетним асигнуванням, встановленим у передбаченому бюджет­ним законодавством України порядку.

  1.  Нецільове використання бюджетних коштів - це їх витрачання на цілі, що не відповідають: бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бю­джет України (рішенням про місцевий бюджет); напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми (у разі застосування програмно- цільового методу у бюджетному процесі) або в порядку використання бюджетних коштів; бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів) (ст. 119 БК).

Зазначена форма об’єктивної сторони цього злочину має місце у випадках, коли бюджетні кошти використовуються на цілі, які взагалі не передбачені для використан­ня цих коштів, або з перевищенням затверджених обсягів, що є порушенням БК, за­кону про Державний бюджет України на відповідний рік, рішень про місцеві бюдже­ти, паспортів бюджетних програм, розпису бюджету кошторисів або планів викорис­тання бюджетних коштів одержувачами бюджетних коштів.

  1.  Здійснення видатків бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням усупереч БК чи закону про Державний бюджет України на від­повідний рік являє собою спрямування коштів на здійснення програм та заходів, які не передбачені бюджетними призначеннями, встановленими законом про Державний бюджет України на відповідний рік (рішенням про місцевий бюджет) всупереч БК або з перевищенням меж цих призначень. При цьому до видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування (п. 13 ч. 1 ст. 2 БК).

Тобто для цієї форми об’єктивної сторони розглядуваного злочину необхідно встановити, що: 1) при здійсненні видатків, тобто при спрямуванні коштів на здій­снення програм та заходів, бюджетне призначення на це було відсутнє або межі тако­го призначення перевищені; 2) суспільно небезпечне діяння являє собою порушення БК або закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Виходячи із цього здійснення видатків з бюджету за наявності та в межах бюджет­них призначень, але з порушенням, зокрема, паспортів бюджетних програм, розписів бюджетів, кошторисів, планів використання бюджетних коштів їх одержувачами не охоплюються даною формою об’ єктивної сторони розглядуваного злочину. За наяв­ності необхідних ознак такі дії мають кваліфікуватися як нецільове використання бюджетних коштів.

  1. Надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням усупереч БК чи закону про Державний бюджет України на відпо­відний рік являє собою один із видів нецільового використання бюджетних коштів, який полягає в порушенні встановленого чинним законодавством порядку надання кредитів.

Згідно із п. 31 ч. 1 ст. 2 БК кредитування бюджету - це операції з надання коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, внаслідок чого виникають зобов’язання перед бюджетом (надання кредитів з бюджету), та операції з повернен­ня таких коштів до бюджету (повернення кредитів до бюджету). Для цілей БК до кредитів з бюджету також належать бюджетні позички та фінансова допомога з бю­джету на поворотній основі.

Згідно зі ст. 23 БК і Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу ви­датків бюджетів і надання кредитів з бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 12 січня 2011 р. № 18, надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами у ме­жах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених головному розпорядни­ку бюджетних коштів, здійснюється за рішенням КМУ (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженим із Комітетом ВРУ з питань бюджету (відповідною комі­сією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради). Передача інших бюджетних призначень або перерозподіл інших видатків бюджету і надання кредитів з бюджету здійснюються у разі встановлення відповідних норм законом про Держав­ний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет).

Таким чином, вчинення передбаченої ст. 210 КК дії у формі надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч БК чи закону про Державний бюджет України на відповідний рік може мати місце у випадках, коли кредити з бюджету надані: 1) без встановлених законом про Держав­ний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет бюджетних призначень;

  1. за наявності таких призначень, але з перевищенням їх обсягів.

Надання кредитів у межах загального обсягу бюджетних призначень за бюджет­ними програмами, але без відповідного рішення КМУ (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної місцевої ради), погодженого з Комітетом ВРУ з питань бюджету (відповідною комі­сією Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевої ради) за змістом ч. 1 ст. 210 має кваліфікуватися як нецільове використання бюджетних коштів.