1.  особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян та отримують заробітну плату (ви­нагороду) за роботу на такій посаді;
2.  працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, утвореної відповідно до законодавства на постійній основі;
3.  військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби), особи рядового і начальницького складу;
4.  батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
5.  особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності;
6.  особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України, органах Міністерства внутрішніх справ України та службу в органах і під­розділах цивільного захисту;
7.  особи, які відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
8.  один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклуваль­ник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.

1.  Суспільно небезпечними наслідками ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’ язкове державне пенсійне страхування є фактичне ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у значних (ч. 1), великих (ч. 2) або особливо великих (ч. 3) розмірах.
2.  Згідно з приміткою до ст. 2121 КК під значним розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в ти­сячу і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян; під особливо великим розміром коштів слід розуміти суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, які в п’ять тисяч і більше разів перевищують установлений законом неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
3.  При визначенні розміру коштів, що не надійшли до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внаслідок ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, не враховуються нараховані чи сплачені у зв’язку з цим штрафи й пеня.
4.  Обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 2121 КК, є причинний зв’язок між ухиленням особи від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та фактичним ненадходженням до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у знач­них, великих або особливо великих розмірах.
5.  Моментом закінчення злочину, передбаченого ст. 2121 КК, є фактичне ненад- ходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування ко­штів, які мали бути сплачені у строки та в розмірах, передбачених законодавством. Строки сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхуван­ня встановлені ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 р. N° 2464-УІ, а строки сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страху­вання встановлювалися відповідними положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-ІУ.
6.  Суб’єктивна сторона характеризується виною у формі прямого умислу, коли винна особа усвідомлює суспільну небезпечність ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, передбачає його суспільно не­безпечні наслідки у виді ненадходження коштів до фондів загальнообов’ язкового державного соціального страхування і бажає настання цих наслідків.
7.  Мотиви і цілі ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове дер­жавне пенсійне страхування можуть бути різними (користь, бажання забезпечити розвиток виробництва, поліпшення умов праці тощо). На кваліфікацію злочину вони не впливають, але можуть враховуватися при призначенні покарання.
8.  Суб’єктом злочину, передбаченого ст. 2121 КК, виступає фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку і є: 1) службовою особою підприємства, установи, орга­нізації незалежно від форми власності; 2) особою, яка здійснює підприємницьку ді­яльність без створення юридичної особи; 3) будь-якою іншою особою, яка зобов’язана сплачувати ці внески.

Зазначені особи мають бути передбачені законодавством як платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’ язкове державне пенсійне страхування, або виступати як службові особи таких платників. Останні мають відповідати ознакам, передбаченим ч. 3 або ч. 4 ст. 18 КК, а також на який на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, їх філіях, відділеннях, інших відокремлених підрозділах, що не мають статусу юридичної особи, повинні бути покладені обов’ язки з ведення бухгал­терського обліку, а також обов’язки з нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до відповідних фондів (керів­ники; особи, котрі виконують їхні обов’язки; інші службові особи, яким у встановле­ному законом порядку надане право підпису фінансових документів).

1.  Кваліфікуючими ознаками ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування є:

•  відповідно до ч. 2 ст. 2121 КК ті самі діяння, вчинені: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування коштів у великих розмірах;
•  відповідно до ч. 3 ст. 2121 КК діяння, вчинені: 1) особою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне стра­хування чи страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

1. якщо вони призвели до фактичного ненадходження до фондів загальнообов’ язкового державного соціального страхування коштів в особливо великих розмірах.

1.  Вчинення ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове держав­не соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за попередньою змовою групою осіб згідно з ч. 2 ст. 28 КК має місце у випадках його спільного вчинення декількома особами (двома або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовились про спільне його вчинення.
2.  Вчинення злочину особою, раніше судимою за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов ’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов ’язкове державне пенсійне страхування, має місце у випадках його вчинення особою, яка була судима за ст. 2121 КК за умови, що судимість за цей злочин не була знята або погашена у встановленому законом порядку.
3.  Про вчинення передбачених ст. 2121 КК дій, якщо вони призвели до фактич­ного ненадходження до фондів загальнообов ’язкового державного соціального стра­хування коштів у великих та особливо великих розмірах, - див. пп. 13-15.
4.  Частина 4 ст. 2121 КК передбачає звільнення від кримінальної відповідаль­ності особи, яка вперше вчинила діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також відшкодувала шкоду, завдану фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування їх несвоєчасною сплатою (штрафні санкції, пеня).

Умовами звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 2121 КК виступають:

1. вчинення вперше ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування чи страхових внесків на загальнообов’язкове дер­жавне пенсійне страхування;

1.  сплата цих внесків до притягнення до кримінальної відповідальності;
2.  відшкодування до притягнення до кримінальної відповідальності шкоди, за­вданої фондам загальнообов’язкового державного соціального страхування їх несво­єчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).