Пошкодження або знищення майна характеризується доведенням його до часткової або повної непридатності щодо цільового призначення. Для кваліфі­кації злочину за даною ознакою не є обов’язковим заподіяння шкоди у великих розмірах, що є необхідним при умисному знищенні або пошкодженні майна за

ч.  1 ст. 194 КК.

1. У частині 3 ст. 206 КК передбачена відповідальність за протидію законній господарській діяльності, вчинену: 1) організованою групою (див. ст. 28 КК і комен­тар до неї); 2) службовою особою з використанням службового становища; 3) поєд­нану з насильством, що є небезпечним для життя чи здоров’я; 4) яка заподіяла велику шкоду чи спричинила інші тяжкі наслідки.

Протидія законній господарській діяльності, вчинена службовою особою з вико­ристанням службового становища, - це вчинення зазначених у ч. 1 ст. 206 КК дій службовою особою з незаконним використанням своїх службових повноважень, які вона мала у зв’язку з виконанням функцій представника влади або організаційно-роз­порядчих чи адміністративно-господарських обов’язків. Якщо протидія законній господарській діяльності здійснюється шляхом вчинення службовою особою інших протиправних дій з використанням свого службового становища, вчинене кваліфіку­ється за загальною нормою, передбаченою статтями 364 або 364[15] КК.

Насильство, що є небезпечним для життя або здоров ’я, - це легке тілесне ушко­дження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я або незначну втрату праце­здатності, середньої тяжкості чи тяжке тілесне ушкодження, а також інше насильство, що було небезпечним для життя або здоров’я в момент його вчинення (застосування зброї, електричного струму, скидання з висоти, насильство, що викликало втрату свідомості, тощо).

Матеріальна шкода вважається великою, якщо вона у п’ ятсот і більше разів пере­вищує н. м. д. г. (згідно із приміткою до цієї статті). Про визначення одного н. м. д. г. див. п. 16 коментаря до ст. 199 КК. Така шкода може бути наслідком: по-перше, умис­ного пошкодження або знищення чужого майна, по-друге, самої протидії законній господарській діяльності. У останньому випадку вона виявляється у сфері господа­рювання у вигляді збитків, завданих укладенням угоди або невиконанням укладеної угоди, про яку йдеться у ч. 1 ст. 206 КК, або вимушеним зупиненням чи обмеженням законної господарської діяльності.

Інші тяжкі наслідки - це смерть потерпілого, близької йому людини чи іншої особи, самогубство, заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, припинення роботи під­приємства, масове звільнення з роботи його працівників тощо. Тяжкість наслідків визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин вчинення злочину. Психічне ставлення до тяжких наслідків може бути умисним або необереж­ним. Разом з тим умисне вбивство, вчинене при протидії законній господарській ді­яльності, додатково кваліфікується за ст. 115 КК, а тяжке тілесне ушкодження (за наявності обтяжуючих обставин) - за ч. 2 ст. 121 КК.

1.  Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’ язань за відсутності ознак вимагання (ст. 189 КК) та протидії законній господарській ді­яльності (ст. 206 КК) кваліфікується за ст. 355 КК.
2.  При вирішенні питання про співвідношення протидії законній господарській діяльності (ст. 206 КК) та умисного знищення чи пошкодження чужого майна як зло­чину проти власності необхідно враховувати зміни, внесені до ст. 194 КК Законом України від 15 квітня 2008 р. № 270-УІ (Уряд. кур ’єр. - 2008. - 7 трав. (№ 83)), якими пом’якшена кримінальна відповідальність за цей злочин і які призвели до зміни спів­відношення караності названих злочинів. Тому вчинення злочину, передбаченого ст. 206 КК, у поєднанні із умисним знищенням чи пошкодженням чужого майна може потребувати додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 194 КК лише у випадках, коли пошко­дження чи знищення чужого майна було вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом.
3.  У частині 1 ст. 477 КПК, прийнятого 13 квітня 2012 р., злочин, передбачений

ч.  1 ст. 206 КК, віднесений до злочинів, у яких кримінальне провадження здійснюєть­ся у формі приватного обвинувачення, тобто може бути розпочате слідчим, прокуро­ром лише на підставі заяви потерпілого.