1.  Несвоєчасне подання інформації про фінансові операції, що відповідно до За­кону підлягають фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому центрально­му органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторин­гу має місце у випадку порушення строків, установлених п. 2 ст. 6, ст. 12 зазначеного Закону.
2.  Подання недостовірної інформації про фінансові операції, які підлягають фі­нансовому моніторингу, Спеціально уповноваженому органу має місце у випадках подання інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності, а також по­дання неповної інформації щодо певної фінансової операції.
3.  Заподіяння істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам чи інте­ресам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб може полягати у заподіянні шкоди життю, здоров’ю, влас­ності тощо внаслідок вчинення терористичного акту, що стало можливим через несвоєчасне виявлення факту його фінансування, неможливість відшкодування шкоди, заподіяної при вчиненні предикатного злочину, анулювання ліцензії або ін­шого спеціального дозволу на право провадження юридичною особою - суб’єктом первинного фінансового моніторингу певних видів діяльності, що є наслідком не­правомірних діянь службових осіб - суб’єктів цього злочину, тощо. Поняття «іс­тотна шкода» є оціночним і визначається в кожному конкретному випадку залежно від обставин вчиненого діяння.

Відсутність зазначених суспільно небезпечних наслідків або причинного зв’язку між передбаченим ст. 2091 КК діянням і наслідками виключає відповідальність за цей злочин; за наявності необхідних підстав винні підлягають адміністративній відпові­дальності за ст. 1669 КУпАП «Порушення законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» або ст. 18 8 34 КУпАП «Невиконання законних вимог посадових осіб суб’єктів державного фінансового моніторингу».

1.  Моментом закінчення злочину є заподіяння істотної шкоди охоронюваним за­коном правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.
2.  Суб’єктивна сторона характеризується виною у формі умислу (прямого або непрямого). Інтелектуальним моментом умислу особи повинна охоплюватися необхідність своєчасного подання відповідної інформації у випадках, коли така інформація не подається чи подається несвоєчасно, або подання інформації, яка повністю або частково не відповідає дійсності у випадках подання недостовірної інформації, а також можливість або неминучість настання через такі діяння перед­бачених ст. 2091 КК наслідків. Ставлення до самих суспільно небезпечних наслід­ків може характеризуватися як їх бажанням (наприклад, заподіяння шкоди юри­дичній особі - суб’єкту первинного фінансового моніторингу), так і свідомим припущенням.

У випадку вчинення передбачених ст. 209[16] КК діянь з метою приховування лега­лізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування теро­ризму, вчинене залежно від моменту виникнення умислу та за наявності необхідних підстав, слід додатково кваліфікувати як співучасть у злочинах, передбачених відпо­відно статтями 209 чи 2585, або за ст. 396 КК.

1.  Суб’єктом умисного порушення вимог законодавства про запобігання та про­тидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансу­вання тероризму виступає особа, на яку покладено обов’ язок щодо подання такої ін­формації.

Такими особами можуть виступати службові особи суб’єктів первинного фінан­сового моніторингу, відповідальні за подання такої інформації, у тому числі й особи, призначені відповідно до ст. 7 зазначеного Закону відповідальними за проведення фінансового моніторингу, а також інші особи, службовими обов’язками яких охоплю­ється проведення ідентифікації осіб, що здійснюють фінансові операції, та надання у передбачених Законом випадках відповідної інформації щодо цих осіб та здійснених ними операцій.

1.  Частина 2 ст. 2091 КК встановлює відповідальність за розголошення у будь- якому вигляді інформації, яка відповідно до Закону надається спеціально уповнова­женому центральному органу виконавчої влади із спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, особою, якій ця інформація стала відома у зв’язку з про­фесійною або службовою діяльністю, якщо такі дії заподіяли істотну шкоду охоро- нюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Розголошення такої інформації має місце у випадках повідомлення особам, які здійснюють фінансову операцію, про проведення щодо них фінансового моніторингу, а також повідомлення такої інформації будь-якій іншій особі за винятком осіб, які мають право на її одержання.

Інформація, яка надається спеціально уповноваженому центральному органу ви­конавчої влади зі спеціальним статусом з питань фінансового моніторингу, може бути розголошеною у будь-якому виді - усному, письмовому, електронному, з використан­ням засобів масової інформації, за допомогою комп ’ютерних мереж тощо. Способи розголошення інформації на кваліфікацію цього злочину не впливають.

Моментом закінчення діяння, передбаченого ч. 2 ст. 2091 КК, виступає заподіяння внаслідок його вчинення істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

Суб’єктами розголошення в будь-якому вигляді інформації, яка надається спеці­ально уповноваженому центральному органу виконавчої влади зі спеціальним стату­сом з питань фінансового моніторингу, виступають особи, яким ця інформація стала відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю. Такими особами можуть бути працівники суб’єктів первинного фінансового моніторингу, державного фінан­сового моніторингу, у тому числі Спеціально уповноваженого органу, інші службові особи, яким зазначена інформація стала відома у зв’язку з професійною або службо­вою діяльністю.