1.  Під незаконним виготовленням контрольних марок або голографічних захисних елементів слід розуміти їх виготовлення: а) законним виробником, який конкретні марки чи захисні елементи виготовляє з порушенням закону - без заявки уповнова­женого органу чи осіб або з перевищенням її за кількістю фактично вироблених марок чи захисних елементів; на прохання осіб, які не мають повноважень щодо подання заявки; за обставин, коли підстави для виготовлення були фальсифіковані шляхом подання недостовірних відомостей тощо; б) суб’єктом, який не має права на здійснен­ня діяльності з виготовлення контрольних марок чи захисних елементів (не належить до суб’єктів, визначених законом, або не отримав ліцензії, був позбавлений ліцензії чи закінчився строк її дії тощо). У цих випадках йдеться про виготовлення не фаль­шивих, а таких контрольних марок, голографічних захисних елементів, що за своїми характеристиками відповідають установленим зразкам.
2.  Підроблення контрольних марок чи голографічних захисних елементів - це по­вне створення фальшивих контрольних марок чи голографічних захисних елементів будь-яким способом (поліграфічним, електрографічним, фотографічним, рисувальним, дворазового копіювання тощо) або внесення неправдивих відомостей, зміна серії, номера чи інших реквізитів.
3.  Використання незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених контрольних марок виражається в маркуванні такими марками упаковок примірників аудіовізуаль­них творів, фонограм, відеограм, комп’ ютерних програм, баз даних. Використання незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених голографічних захисних елементів полягає в нанесенні їх на певні документи чи товари.

Під незаконно одержаними розуміють справжні контрольні марки чи голографіч­ні захисні елементи, які до їх незаконного використання були одержані будь-яким протиправним шляхом. Зокрема, це можуть бути ті контрольні марки чи голографічні захисні елементи, які: а) були протиправно вилучені в осіб, у яких ці предмети зна­ходилися на законних підставах (продавця, виробника, законного користувача та ін.) всупереч чи поза їх волею (шляхом вчинення крадіжки, грабежу, розбою тощо);

б)  вибули із законного володіння зазначених осіб з причин, що не пов’язані із вчинен­ням протиправних дій (загублені, помилково передані іншій особі тощо); в) одержані від особи, уповноваженої на їх продаж (передачу), але з порушенням встановленого законом порядку, що виражалося у фальсифікації підстав для їх отримання шляхом надання неправдивих відомостей; г) одержані від особи, яка не мала законних повно­важень на їх продаж (передачу).

1.  Збут незаконно виготовлених, одержаних або підроблених контрольних марок або голографічних захисних елементів - це будь-яка форма їх оплатного або безоплат­ного відчуження - продаж, обмін, дарування, передача в борг, у рахунок оплати боргу тощо.
2.  Злочин вважається закінченим із моменту вчинення особою будь-якої із зазна­чених у ст. 216 КК незаконних дій.
3.  Суб’єктивна сторона злочину - прямий умисел, який характеризується усві­домленням винною особою незаконності своїх дій, а при використанні або збуті - також того, що дії вчинюються із незаконно виготовленими, одержаними чи підроб­леними контрольними марками чи голографічними захисними елементами.
4.  Суб’єкт злочину - особа, яка досягла 16-річного віку. Якщо цей злочин вчи­нюється службовою особою, що використовує при цьому своє службове становище, то відповідальність може наставати за сукупністю злочинів - за ст. 216 КК і відповід­ною статтею про злочин у сфері службової діяльності (зокрема, за статтями 364 або 364[17] КК).
5.  У частині 2 ст. 216 КК передбачена відповідальність за ті ж дії, вчинені по­вторно (див. ст. 32 КК і коментар до неї) або за попередньою змовою групою осіб (див. ст. 28 КК і коментар до неї).

Під тими самими діями, вчиненими повторно, слід розуміти вчинення цього зло­чину особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений частинами 1 або 2 цієї статті, і не була за нього засуджена або мала судимість за нього, не зняту і не погашену в установленому законом порядку. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, вста­новленими законом. У випадках вчинення особою декількох злочинів, передбачених ст. 216 КК, перший з яких не має кваліфікуючих ознак, перший злочин кваліфікуєть­ся за ч. 1 цієї статті, а другий та наступні - за ч. 2 за ознакою вчинення його (їх) по­вторно (відповідно до п. 9 ППВСУ «Про практику застосування судами кримінально­го законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові на­слідки» від 4 червня 2010 року № 7).

1.  Незаконне використання контрольних марок для маркування примірників ау­діовізуальних творів і фонограм, поєднане з порушенням авторського права або су­міжних прав, додатково кваліфікується за ст. 176 КК.
2.  Основні зміни до ст. 216 КК, внесені Законом України від 18 вересня 2012 р. № 5283-УІ, полягають у такому:

1.  щодо дій, вчинюваних з марками акцизного збору: а) декриміналізовані незаконне виготовлення та підроблення марок акцизного збору без мети використання при про­дажу товарів чи збуту; за вчинення таких дій із зазначеною метою передбачена більш сувора кримінальна відповідальність у ст. 199 КК; б) використання незаконно виготов­лених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору, яке раніше було вказано у ст. 216 КК як окрема дія (нанесення марок на товари), до ст. 199 КК буквально не включено; натомість у ст. 199 КК передбачена відповідальність за дії, які вчинюються з метою використання при продажу товарів чи збуту - зберігання, придбання, переве­зення, пересилання, ввезення в Україну; в) відповідальність за збут незаконно виготов­лених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору тепер настає за ст. 199 КК;
2.  щодо дій, вчинюваних з голографічними захисними елементами: а) незаконне виготовлення та підроблення голографічних захисних елементів тепер кваліфікується: якщо вчинене з метою використання при продажу товарів чи збуту - за ст. 199 КК, за відсутності такої мети - за ст. 216 КК; б) використання незаконно виготовлених, одер­жаних чи підроблених голографічних захисних елементів кваліфікується: якщо воно здійснювалось особою як реалізація мети використання при продажу товарів при вчиненні зазначених у ст. 199 КК дій - за цією статтею, в інших випадках - за ст. 216 КК;

в)  збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених голографічних захисних елементів зазначений як у ст. 199, так і в ст. 216 КК, однак при його кваліфікації за­стосовується ст. 199 КК, як норма, що була прийнята пізніше.

Про деякі інші питання кваліфікації злочинів, передбачених статтями 199 та 216 КК, які виникли у зв’язку із внесенням зазначених змін до цих статей, див. п. 15 комента- ря до ст. 199 КК.
 

1. Злочин, передбачений ст. 216 КК, слід відмежовувати від адміністративних правопорушень, відповідальність за які настає за статтями 156, 1645 та 1649 КУпАП. При вирішенні цього питання основне значення має правильне визначення предмета вчинюваних особою дій.