1.  Злочин вважається закінченим із моменту настання будь-якого наслідку, перед­баченого ст. 2321 КК.
2.  Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисним вчиненням дій, а щодо наслідку вина може бути як у формі умислу, так і необережності.
3.  Суб’єктом злочину може бути особа, яка досягла 16-річного віку. Згідно з при­міткою до ст. 2321 КК під особами, які вчинили дії, передбачені цією статтею, розу­міються: 1) посадові особи емітента, у тому числі ті, які були посадовими особами емітента на момент ознайомлення з інсайдерською інформацією; 2) особи, які мають доступ до інсайдерської інформації у зв’язку з виконанням ними трудових (службових) обов’язків або договірних зобов’язань незалежно від відносин з емітентом, у тому числі співробітники професійних учасників фондового ринку; 3) державні службовці, яким відома інсайдерська інформація внаслідок виконання ними посадових (службо­вих) обов’язків; 4) особи, які ознайомилися з інсайдерською інформацією неправо­мірним шляхом; 5) аудитори, нотаріуси, експерти, оцінювачі, арбітражні керуючі або інші особи, які виконують надані законом публічні повноваження. Із цього законодав­чого визначення видно, що до кола суб’єктів цього злочину віднесені будь-які особи, які досягли 16-річного віку і ознайомились з інсайдерською інформацією неправо­мірним шляхом, і разом із тим, коло осіб, які на законних підставах ознайомились із такою інформацією, обмежено лише зазначеними суб’єктами.
4.  У частинах 3 та 4 ст. 2321 КК встановлена підвищена кримінальна відповідаль­ність за дії, передбачені частинами 1 або 2 цієї статті, вчинені: повторно (ч. 3) або за попередньою змовою групою осіб (ч. 3), або якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки (ч. 3), або вчинені організованою групою (ч. 4).

Під діями, вчиненими повторно (ч. 3), слід розуміти вчинення цього злочину осо­бою, яка раніше вчинила злочин, передбачений частинами 1, 2, 3 або 4 ст. 2321 КК, і не була за нього засуджена або мала судимість за нього, не зняту і не погашену в уста­новленому законом порядку. Повторність відсутня, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, установлени­ми законом. У випадках вчинення особою декількох злочинів, передбачених частина­ми 1 або 2 ст. 2321 КК, перший з яких не має кваліфікуючих ознак, перший злочин кваліфікується за ч. 1 цієї статті, а другий та наступні - за ч. 3 за ознакою вчинення його (їх) повторно (відповідно до п. 9 ППВСУ «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» від 4 червня 2010р. № 7). Про поняття повторності також див. ст. 32 КК і коментар до неї.

Про вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб (ч. 3) або організованою групою (ч. 4) див. коментар до ст. 28 КК.

Тяжкі наслідки передбачених у частинах 1 або 2 дій (ч. 3 ст. 2321 КК) можуть на­ставати для фізичної чи юридичної особи, суспільства або держави. Матеріальні збитки, які у тисячу і більше разів перевищують н. м. д. г., визнаються тяжким на­слідком згідно з приміткою до цієї статті. В інших випадках тяжкість наслідків визна­чається кожного разу з урахуванням всіх обставин справи, зокрема, це може виража­тися у великій кількості громадян, чиї права та законні інтереси були порушені, де­стабілізації роботи фондового ринку, зупинці певного підприємства чи виробництва або у банкрутстві підприємства, масових звільненнях його працівників тощо.

1.  При відмежуванні незаконного використання інсайдерської інформації від не­законних дій з відомостями, що становлять комерційну або банківську таємницю (статті 231, 232 КК), потрібно враховувати вищезазначені особливості законодавчого визначення інсайдерської інформації. Зокрема, ця інформація є такою, що підлягає оприлюдненню, і належить до інсайдерської інформації до моменту її офіційного оприлюднення, однак для правового режиму комерційної та банківської таємниці це не характерно. Навпаки, згідно з Постановою КМУ «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 9 серпня 1993 р. № 611 комерційну таємницю не становлять «відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголо­шенню» (Зібрання постанов Уряду України. - 1993. - № 12. - Ст. 269). Отже, це вказує на відсутність конкуренції цих норм і одночасно - на можливість реальної сукупності цих злочинів.
2.  Оскільки передбачені ст. 2321 КК дії по суті є маніпулюванням на фондовому ринку, то вони можуть створювати конкуренцію нормам, передбаченим статтями 2221 і 2321 КК, при якій застосовується спеціальна норма, передбачена ст. 2321 КК.
3.  У частині 1 ст. 477 КПК, прийнятого 13 квітня 2012 р., злочин, передбачений ст. 2321 КК, віднесений до злочинів, у яких кримінальне провадження здійснюється у формі приватного обвинувачення, тобто може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого.