1.  При застосуванні ст. 199 КК слід враховувати зміни назви та частин 1 і 2 ст. 199, назви і ч. 1 ст. 216 КК, які внесені Законом України від 18 вересня 2012 р. № 5283-УІ і набрали чинності з 18 жовтня 2012 р. З ними пов’язано декілька важливих практичних питань кваліфікації дій, предметом яких виступають незаконно виготовлені, одержані чи підроблені марки акцизного збору, голографічні захисні елементи. Зокрема:

1.  незаконне виготовлення і підроблення марок акцизного збору та голографічних захисних елементів, а також збут незаконно виготовлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору, голографічних захисних елементів, вчинені до 18 жовтня 2012 р., кваліфікувалися за ст. 216 КК і повинні кваліфікуватися за цією статтею (у попередній редакції), оскільки новий закон, який посилив кримінальну відпові­дальність за їх вчинення, не має зворотної дії в часі (відповідно до ч. 2 ст. 5 КК);
2.  із тієї самої причини ст. 199 КК не може бути застосована для кваліфікації збе­рігання, придбання, перевезення, пересилання і ввезення в Україну незаконно виго­товлених, одержаних чи підроблених марок акцизного збору, голографічних захисних елементів, які вчинені до 18 жовтня 2012 р. з метою використання при продажу това­рів або збуту;
3.  внесення до ст. 199 КК приписів щодо кримінальної відповідальності за незаконні дії з голографічними захисними елементами не супроводжувалось виключенням відпо­відних положень із ст. 216 КК, як це було зроблено стосовно марок акцизного збору. Отже, з 18 жовтня 2012 р. одночасно існують приписи щодо відповідальності за незаконні дії з голографічними захисними елементами у статтях 199 та 216 КК. За таких обставин необхідно виходити з того, що у випадках конкуренції зазначених норм повинна застосо­вуватись ст. 199 КК як норма, яка прийнята пізніше (це правило стосується лише дій, вчинених після 17 жовтня 2012 р.). Разом з тим слід враховувати те, що чинною ст. 216 КК передбачені й такі дії, які підпадають лише під цю статтю, зокрема використання не­законно виготовлених, одержаних чи підроблених голографічних захисних елементів, що виражається у їх нанесенні на документи (див. також коментар до ст. 216 КК).

1.  При визначенні великих та особливо великих розмірів в н. м. д. г. слід виходи­ти з такого. Для кваліфікації злочинів береться той н. м. д. г., що існував на момент вчинення відповідного злочинного діяння (дії чи бездіяльності), незалежно від того, коли злочин було розкрито. Оскільки самі правила визначення такого мінімуму змі­нювались, то слід розрізняти три періоди вчинення злочинних діянь:

1.  з 1 вересня 2001 р. до 1 січня 2004 р. - н. м. д. г. становив 17 грн (відповідно до указів Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 13 вересня 1994 року № 519» від 21 листопада 1995 р. № 1082/95 та «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996 р. № 762/96);
2.  з 1 січня 2004 р. до 1 січня 2011 р. - розміри н. м. д. г. визначалися для кожного року окремо на підставі Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. № 889-УІ (ОВУ. - 2003. - № 28. - Ст. 1361; 2005. - № 30. - Ст. 1781). Зокрема, один мінімум дорівнював податковій соціальній пільзі, яка становила перед­бачену законом кількість відсотків від офіційно встановленої мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року: 2004 р. - 30 % , тобто 61 грн 50 коп.; а у 2005­2010 рр. - 50 %, тобто у 2005 р. - 131 грн, 2006 р. - 175 грн, 2007 р. - 200 грн, 2008 р. - 257 грн 50 коп., 2009 р. - 302 грн 50 коп., 2010 р. - 434 грн 50 коп.;
3. з 1 січня 2011 р. - розміри н. м. д. г. визначаються за правилами, передбаченими у ПдК (див. Перехідні та Прикінцеві положення, а також ст. 169). Зокрема, один н. м. д. г. встановлений на рівні податкової соціальної пільги, яка дорівнює 50 % (з 1 січня 2015 р. - 100 %) розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня відповідного року. У 2011 р. один н. м. д. г. становив 470 грн 50 коп., в 2012 році - 536 грн 50 коп., а в 2013 році становить 573 грн 50 коп.

Розмір н. м. д. г. не залежить від зміни розміру мінімальної заробітної плати чи про­житкового мінімуму для працездатної особи протягом року. При кваліфікації продо­вжуваного злочину (його ознаки передбачені у ч. 2 ст. 32 КК), який починався і закін­чувався в періоди, коли діяли різні н. м. д. г., треба виходити з кількості таких мінімумів, вирахуваних за кожен період окремо (див. п. 3 ППВСУ «Про деякі питання застосуван­ня судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв ’язку з на­бранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. «Про податок з доходів фі­зичних осіб» від 28 травня 2004 р. № 9 // ВВСУ. - 2004. - № 6. - С. 29). Тобто в таких випадках встановлення розміру відбувається у два етапи: спочатку встановлюється кількість мінімумів у кожному періоді окремо, а потім отримані величини складаються і загальна кількість н. м. д. г. враховується при кваліфікації злочину.