Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежнос­ті України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам дер­жавної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повно­важень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою обмеження конституційних прав і свобод людини і гро­мадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих об- межен (ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 6грудня 1991 р.). Тобто це пері­од фактичного перебування України у стані війни з іноземною державою. Початком во­єнного стану є день і час оголошення стану війни або нападу (агресії) на Україну. Закін­ченням воєнного стану вважається день і час оголошення про припинення військових дій. Якщо ж військові дії фактично продовжуються після оголошення про їх припинення, то закінченням воєнного стану слід вважати фактичне закінчення таких дій.

Бойова обстановка - період перебування військової частини, підрозділу, окремих військовослужбовців у безпосередньому зіткненні з противником, підготовка чи ве­дення бою (бойової операції). Бойова обстановка може виникнути як у воєнний, так і в мирний час, наприклад, при відбитті нападу на державний кордон України.

Поле бою - це частина території суші, повітряного аба водного простору, на якій відбувається, відбулося або повинно відбутися озброєне зіткнення з противником.

Район військових дій включає територію, зайняту під час бойових дій військами у межах від переднього краю фронту до розташування тилових підрозділів фронту.

До тяжких наслідків, як правило, відносять: зрив заходів із забезпечення постій­ної бойової готовності військової частини, підрозділу, корабля; зрив бойового завдання, операції; знищення або пошкодження бойової та спеціальної техніки; загибель людей; утрата управління військами; заподіяння істотної майнової шкоди та ін.

             Відповідно до ч. 4 ст. 401 КК України особа, яка вчинила злочин, передбачений статтями цього розділу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 44 цього Кодексу із застосуванням до неї заходів, передбачених Дисциплінарним ста­тутом Збройних Сил України. При цьому особа, що вчинила злочин, передбачений розд. ХІХ цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності за на­явності умов та підстав, передбачених статтями 45-49 цього Кодексу. У разі звільнення особи від кримінальної відповідальності ухвала суду направляється для виконання коман­диру (начальнику), який має право накладати дисциплінарні стягнення на підлеглого.

Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення іншого (не військового) злочину із застосуванням дисциплінарного стягнення поєднуватися не може.