Стаття 420. Порушення правил несення бойового чергування
Порушення правил несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Укр аїну або для захисту та безпеки Укр аїни, якщо це спричинило тяжкі наслідки, -
карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.
Те саме діяння, вчинене в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
карається позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
(Стаття 420 в редакції Закону України № 270-УІ від 15 квітня 2008 р.)
Об’єктом цього злочину є порядок несення бойового чергування (бойової служби), встановлених для своєчасного виявлення і відбиття раптового нападу на Укр аїну або для захисту та безпеки Укр аїни.
Бойове чергування - це перебування спеціально виділених сил та засобів у повній бойовій готовності до виконання раптово виникаючих завдань та бойових дій (ст. 332 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України України від 24 березня 1999р.).
Частина 3 розд. 9 Статуту внутрішньої Служби Збройних Сил України від 24 березня 1999 р. передбачає правила несення бойового чергування (бойової служби) та визначає, що склад чергових сил і засобів, ступені їх готовності, тривалість, порядок несення бойового чергування, підготовки особового складу, озброєння, бойової та іншої техніки до чергування і його зміни встановлюються наказом командира військової частини, наказами і директивами міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, командувачів видів Збройних Сил України.
Забезпечення захисту та безпеки Укр аїни, своєчасне виявлення і відбиття раптового нападу на Україну покладено перш за все на підрозділи і частини, що несуть бойове чергування. Несення бойового чергування є виконанням бойової задачі і одним із важливих військових обов’язків.
Відхилення від установленого порядку несення служби черговими підрозділами можуть призвести до тяжких наслідків і завдати великої шкоди обороноздатності держави.
Порядок несення бойового чергування у різних видах Збройних Сил і родах військ є неоднаковим і регламентується різними нормативними актами. Він залежить від цільового призначення чергового підрозділу, характеру бойової техніки, яка повинна застосовуватись, і специфіки задачі, що виконується. Один із видів бойового чергування - бойова служба, що також має на меті запобігання раптовому нападу на нашу державу.
Характер і задачі бойового чергування (бойової служби), правила їх несення, конкретні функціональні обов’язки кожної особи, що входить до складу чергового підрозділу, визначаються Статутом, положеннями, наставляннями, інструкціями, наказами, які видаються із врахуванням особливостей несення цієї спеціальної служби у тих чи інших військах. Враховуючи це, при розслідуванні кожної кримінальної справи, пов’язаної з обвинуваченням у порушенні статутних правил несення бойового чергування (бойової служби), необхідно з’ясовувати особливості служби даного підрозділу і встановлювати, у чому конкретно виражається порушення, і в яких актах передбачені правила несення служби.
Об’єктивна сторона злочину - порушення правил шляхом невиконання або недбалого виконання військовослужбовцем як загальних вимог до бойового чергування, встановлених для чергового підрозділу, так і своїх спеціальних, функціональних обов’язків. Порушення може проявлятися як у дії, так і в бездіяльності. Наприклад, самовільне залишення позиційного району, вживання під час чергування спиртних напоїв, пошкодження бойової техніки і технічних засобів зв’язку, допуск на пост сторонніх осіб, порушення правил використання спеціальної апаратури, самовільне виключення її, неуважність, невиконання команд, несвоєчасне оповіщення про наближення цілі, несвоєчасне вжиття заходів до її знищення та ін.
Частіше за все порушення вчиняються внаслідок особистої недисциплінованості і відсутності належної відповідальності за виконання бойової задачі та у зв’язку з недоліками в організації несення служби, контролю за особовим складом. У випадках порушення правил з необережності можуть бути з’ясовані факти професійної непридатності, недостатньої спеціальної підготовки, відсутності досвіду, навичок, прийомів при роботі на складній апаратурі, неуважності і недбалості при виконанні функціональних обов’язків та ін. Тяжкими наслідками можуть вважатися проникнення у повітряну або у морську територію країни відповідно літаків, кораблів іноземних держав, загибель людей, виведення з ладу бойової техніки, що призвело до зриву або значних труднощів у виконанні бойової задачі.
Суб’єктивна сторона злочину передбачає порушення правил як умисно, так і необережно. Якщо вказані порушення спричинили тяжкі наслідки, то суб’єктивна сторона злочину може бути необережною або мати непрямий умисел щодо наслідків. Злочин, метою якого було спричинення шкоди безпеці України, повинен бути кваліфікований за статтями розд. І КК (злочини проти основ національної безпеки України).
Суб’єктом зазначеного злочину може бути особа, яка входить до складу підрозділів, частин, бойових обслуг, чергових змін, екіпажів, постів. До несення бойового чергування (бойової служби) залучаються військовослужбовці строкової і контрактної служби, прапорщики, мічмани та офіцери.
Наказом ком андування у кожному випадку визначається склад, строк несення бойового чергування і рівень бойової готовності того чи іншого чергового підрозділу. Якщо на бойовому чергуванні перебуває підрозділ у повному складі, то за порушення статутних правил його несення до кримінальної відповідальності може бути притягнуто будь-якого військовослужбовця, що входить до складу бойової обслуги. У тих випадках, коли несення бойового чергування безпосередньо покладено лише на чергову зміну або скорочену бойову обслугу, які здатні самостійно виконувати бойову задачу, то суб’єктом злочину можуть бути визнані тільки особи, що входять до складу чергової зміни або скороченої бойової обслуги. При цьому не має значення, чи вчинено порушення під час безпосереднього обслуговування бойової техніки і апаратури, чи під час перебування у відпочиваючій зміні.
Відповідальність за ст. 420 КК може мати місце незалежно від того, на якому рівні готовності перебував черговий підрозділ, в якому вчинено порушення статутних правил бойового чергування (бойової служби).
Злочин, визначений ст. 420 КК, передбачає наявність порушення військовослужбовцем покладених на нього спеціальних обов’язків по несенню бойового чергування. Тому, якщо військовослужбовець, перебуваючи на бойовому чергуванні, допустить злочинне порушення загальних вимог військової служби, не пов’язаних зі спеціальними правилами несення бойового чергування, вчинене ним не може кваліфікуватись за вказаною статтею.
Коли поряд з порушенням правил несення бойового чергування вчиняються інші злочини (ухилення від служби, умисне знищення або пошкодження військового майна та ін.), то злочинні дії потрібно кваліфікувати за сукупністю, оскільки винний одночасно посягає на різні об’єкти.
За вказаною статтею повинні кваліфікуватись і дії осіб, які порушили правила вахтової служби на кораблі, що виконує бойове чергування.
Вчинення злочину в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, передбачене ч. 2 ст. 420 КК, становить велику суспільну небезпеку і для кваліфікації дій за ч. 2 не мають значення наслідки. Про воєнний стан та бойову обстановку див. коментар до ст. 401 КК.