Стаття 413. Втрата військового майна
(Виключена на підставі Закону № 270-УІ від 15 квітня 2008р.)
Втрата або зіпсування ввірених для службового користування зброї, бойових припасів, засобів пересування, предметів технічного постачання або іншого військового майна внаслідок порушення правил їх зберігання -
караються арештом на строк до шести місяців або триманням у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.
Ті самі діяння, вчинені в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці, -
караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
(Стаття 413 в редакції Закону України № 270-УІ від 15 квітня 2008 р. // ВВРУ. -
2008. - № 24. - Ст. 236)
Об’єктом цього злочину є встановлений військовими статутами, рекомендаціями, інструкціями та наказами порядок використання і зберігання військового майна.
Предметом злочину є: зброя, бойові припаси, засоби пересування, предмети технічного постачання та інше військове майно.
Поняття «зброя, «бойові припаси» див. коментар до ст. 410. У статті 413 йдеться про зброю і бойові припаси, які видані особисто військовослужбовцю і закріплені за ним (пістолет, автомат), а також для колективного користування (кулемет, гармата та ін.).
Засоби пересування включають усі види військового транспорту, що перебуває в особистому чи колективному службовому користуванні.
Предметами технічного постачання вважаються різноманітні прилади, інструменти і пристрої, які використовуються у військах.
Під іншим військовим майном слід розуміти будь-яке військове майно, що перебуває у віданні та на балансі військової частини (установи, організації) Збройних Сил України та інших військових формувань, вручається військовослужбовцю для службового користування за цільовим призначенням і підлягає поверненню.
З об’єктивної сторони злочин виражається у втраті чи зіпсуванні зазначених у законі предметів внаслідок порушення правил їх зберігання.
Втрата - це вихід предметів обмундирування та спорядження із володіння військовослужбовця. Як втрату належить кваліфікувати випадки, коли військовослужбовець внаслідок порушень правил збереження втратив ці предмети або залишив їх без догляду і вони були вкрадені.
Зіпсування - це приведення предметів обмундирування та спорядження в повну або часткову непридатність.
За втрату і зіпсування ввірених для службового користування зброї, боєприпасів, засобів пересування, предметів технічного постачання чи іншого військового майна відповідальність настає за ч. 2 ст. 413 КК лише за умов порушення правил їх зберігання.
З суб’єктивної сторони для втрати та зіпсування військового майна характерна необережна форма вини.
Суб’єктом злочину є військовослужбовець строкової служби, особа офіцерського складу, військовослужбовці за контрактом.
Порушення правил зберігання слід відрізняти від порушення правил експлуатації військової техніки. Відповідальність за злочинне порушення правил експлуатації військової техніки передбачена статтями 414-416 КК.
Умисне зіпсування зброї чи іншого майна кваліфікується за ст. 411 КК. Незаконна розтрата майна з корисливою метою розглядається як розкрадання. Ті ж дії щодо вогнестрільної зброї та боєприпасів кваліфікуються за сукупністю злочинів - за ст. 410 КК.
Про воєнний стан та бойову обстановку див. коментар до ст. 401 КК.