Порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання, що спричинило тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання, -

карається обмеженням волі на строк від двох до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.

             Діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах воєн­ного стану або в бойовій обстановці, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років.

          Об’єктом злочину є встановлений порядок несення вартової (вахтової) служби і патрулювання, які організовуються відповідно до Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил Укр аїни, Корабельного статуту ВМС Укр аїни, а також затверджених міністром оборони Укр аїни рекомендацій і положень, інструкцій, роз­поряджень, які конкретизують статутні норми (розділи 2, 4, 5 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня 1999р.; Положення про особливості організації і несення вартової служби в дисциплінарному батальйоні (частині): затв. Постановою КМУ від 19 жовтня 1999р.).

Вартова служба призначена для охорони та оборони військових об’єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті та у дисциплінарній частині. Несення вартової служби є виконанням бойового завдання (ст. 97 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня 1999 р.).

Вахтова служба - особливий вид чергування, призначений для керування кораблем і його механізмами, спостереження за обстановкою і підтримання порядку, застосування зброї при раптовому нападі супротивника.

Патрулювання призначено для підтримання у гарнізоні порядку серед військо­вослужбовців на вулицях і у громадських місцях, на залізничних станціях (вокзалах), у морських (річкових) портах, аеропортах, а також у прилеглих до гарнізону населених пунктах (ст. 46 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня 1999р.).

             Статутні правила вартової (вахтової) служби і патрулювання можуть бути по­рушені як у результаті дій, так і бездіяльності. Диспозиція ст. 418 КК є бланкетною, тому при вирішенні питання про притягнення військовослужбовця до кримінальної відповідальності необхідно встановлювати, які саме норми Статуту гарнізонної і вартової служби Збройних Сил Укр аїни і виданих наказів, розпоряджень та інструк­цій порушені винною особою.

             Злочин, передбачений ч. 1 ст. 418 КК, визнається закінченим, якщо в результаті допущеного порушення правил несення вартової (вахтової) служби і патрулювання настали тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено варту (вахту) і патруль. При цьому наслідки повинні перебувати у причинному зв’язку з порушеннями правил не­сення вартової (вахтової) служби і патрулювання.

Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди об’ єктам, що охороня­ються вартою (вахтою) або патрульним (наприклад, розкрадання або пошкодження військового майна, що перебувало під охороною варти (вахти), проникнення на тери­торію частини або парку сторонніх осіб і розголошення внаслідок цього військової або державної таємниці, втеча заарештованого з гауптвахти, крадіжка бойової або транспортної машини тощо).

             Суб’єктивна сторона злочину може характеризуватися як умислом (прямим чи непрямим), так і необережністю (злочинною самовпевненістю чи недбалістю). Деякі порушення можуть бути вчинені тільки умисно (залишення посту, крадіжка з охоронюванного об’єкта). Інші порушення вчиняються лише з необережності (не­достатня пильність при несенні служби на посту). Є такі правопорушення, які вчиня­ються як умисно, так і з необережності (сон на посту, порушення маршруту руху ча­тового та ін.).

             Суб’єктом порушення правил вартової служби є особи, які входять до складу варти: начальник варти, чатові, вартові, розвідні, помічники начальника варти, водії транспортних засобів варти, а у варті при гауптвахті - вивідні й конвойні, а також особи, які керують несенням служби варти: черговий по вартах та його помічник, черговий по частині та його помічник. У варті з охорони штабів (пунктів управління) від бригади і вище, а також з охорони установ крім перелічених осіб можуть призначатися вартові контрольно-пропускних пунктів (ст. 101 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня 1999 р.).

Для безпосередньої охорони та оборони об’єктів із складу варти виставляються чатові. Чатовий - це озброєний вартовий, який виконує бойове завдання щодо охо­рони та оборони дорученого йому поста (статті 230-241 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня 1999 р.). Постом називається все доручене для охорони та оборони чатовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов’язки (ст. 102 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня 1999р.).

Початком несення служби вказаними особами у складі варти є момент подання під час розводу команди «Струнко!» для зустрічі чергового варт (військової частини, корабля), а закінченням несення цієї служби є момент подачі начальником варти ком анди «Кроком руш!» для руху в свою військову частину (підрозділ) після зміни (ст. 100 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 бе­резня 1999 р.).

Суб ’єктом порушення правил вахтової служби є особи, які входять до складу корабельної чи спеціальної вахти (вахтовий офіцер, командир вахтового посту, вахто­вий по плавзасобах, вахтовий механік тощо).

Суб ’єктом порушення правил патрулювання є особи, які входять до складу патруля (начальник патруля і патрульні). Начальником патруля залежно від завдань, покладених на патруль, призначається офіцер, прапорщик (мічман) або сержант (старшина). Патрульними призначаються особи із рядового, сержантського складу (ст. 47 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України від 24 березня 1999р.).

Якщо порушення статутних правил вартової (вахтової) служби чи патрулювання спричинили тяжкі наслідки, для запобігання яким призначено дану варту (вахту) чи патрулювання, сполучені з вчиненням інших злочинів, то дії винної особи кваліфікуються за сукупністю злочинів (наприклад, при розкраданні майна, що охо­роняється на об’єкті самим чатовим, патрульним тощо).

          Про воєнний стан та бойову обстановку див. коментар до ст. 401 КК.