Стаття 432. Мародерство

Викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених (мародерство), -

карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

             Об’єктом злочину є порядок несення військової служби під час ведення бойо­вих дій.

             Для об’єктивної сторони мародерства характерні дії, пов’язані з викраденням речей у вбитих і поранених. Викрадення може бути таємним або відкритим, із застосуванням насилля чи без такого.

Під речами розуміються предмети обмундирування і особисті речі убитого чи пораненого (годинник, гроші та ін.). До них не відносяться озброєння і боєприпаси, документи, які мають військове значення, технічні засоби ведення війни та інші пред­мети, які збираються з метою подальшого бойового застосування.

Викрадення повинно вчинятися на полі бою, тобто на ділянці, де ведуться або велись бойові дії. Полем бою є також ділянка тилу, яка піддається обстрілу против­ником.

Викрадення речей поза межами поля бою (наприклад, у санітарному потязі) ство­рює склад загальнокримінального злочину - крадіжки, грабежу та ін.

Не є мародерством заволодіння речами здорових військовослужбовців. Ці дії мо­жуть кваліфікуватись як злочини проти власності.

Для складу злочину - мародерства не має значення, до якої армії належать вбиті і поранені, речі яких розкрадалися на полі бою.

Мародерство передбачає наміри винного обернути вилучену річ у своє володіння. З цього ж моменту, тобто коли винний отримав можливість розпорядитися вилученою річчю за своїм розсудом, мародерство вважається закінченим злочином.

             Із суб’єктивної сторони мародерство передбачає прямий умисел на заволодіння речами вбитих і поранених та корисні мотиви.

             Суб’єктом злочину є лише військовослужбовець.