Стаття 432. Мародерство
Викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених (мародерство), -
карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.
Об’єктом злочину є порядок несення військової служби під час ведення бойових дій.
Для об’єктивної сторони мародерства характерні дії, пов’язані з викраденням речей у вбитих і поранених. Викрадення може бути таємним або відкритим, із застосуванням насилля чи без такого.
Під речами розуміються предмети обмундирування і особисті речі убитого чи пораненого (годинник, гроші та ін.). До них не відносяться озброєння і боєприпаси, документи, які мають військове значення, технічні засоби ведення війни та інші предмети, які збираються з метою подальшого бойового застосування.
Викрадення повинно вчинятися на полі бою, тобто на ділянці, де ведуться або велись бойові дії. Полем бою є також ділянка тилу, яка піддається обстрілу противником.
Викрадення речей поза межами поля бою (наприклад, у санітарному потязі) створює склад загальнокримінального злочину - крадіжки, грабежу та ін.
Не є мародерством заволодіння речами здорових військовослужбовців. Ці дії можуть кваліфікуватись як злочини проти власності.
Для складу злочину - мародерства не має значення, до якої армії належать вбиті і поранені, речі яких розкрадалися на полі бою.
Мародерство передбачає наміри винного обернути вилучену річ у своє володіння. З цього ж моменту, тобто коли винний отримав можливість розпорядитися вилученою річчю за своїм розсудом, мародерство вважається закінченим злочином.
Із суб’єктивної сторони мародерство передбачає прямий умисел на заволодіння речами вбитих і поранених та корисні мотиви.
Суб’єктом злочину є лише військовослужбовець.