Порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки, -

карається позбавленням волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років.

          Безпосереднім об’єктом злочину є встановлений у Збройних Силах України порядок проведення польотів та підготовки до них. Це передбачено у Керівництві по
 

проведенню польотів 1988р. (КПП-88), Керівництві по проведенню польотів 1993р. (КПП-93), Організації по проведенню польотів 1993 року (ОПП-93), Інструкції по використанню повітряного простору, інших відомчих інструкціях та наказах Командуючого ВПС України та інших актах нормативного характеру.

             Об’єктивна сторона злочину характеризується дією чи бездіяльністю, які по­рушують правила безпеки польотів або підготовки до них, суспільно небезпечними наслідками у вигляді катастрофи чи іншого тяжкого наслідку та причинним зв’язком між допущеним порушенням і наслідками, що настали. Склад цього злочину утворю­ють тільки порушення тих правил, які безпосередньо пов’язані з безпекою польотів (правила керування літальним апаратом у повітрі або при русі по злітно-посадковій смузі при злітанні або посадці до зупинки двигуна) та передпольотною підготовкою. Не утворюють складу злочину порушення правил зберігання літальних апаратів при знаходженні їх на аеродромі, в аеропортах, під час буксирування.

При розслідуванні справи повинно бути точно встановлено, які саме правила по­рушені і яким нормативним актом вони передбачені.

             Катастрофа - це льотна подія, яка потягла за собою загибель людей зі складу екіпажу чи пасажирів при одночасному руйнуванні чи пошкодженні літального апарату, а також пропажа без вісті літака із людьми, які на ньому перебували (ст. 1 Закону України «Про аварійно-рятувальні служби» від 14 грудня 1999р.).

Інші тяжкі наслідки - це нещасні випадки з людьми, які не належать до складу екіпажу чи пасажирів, спричинення тілесних ушкоджень особам, які перебували на борту літального апарата; пошкодження літака, що не піддається відновленню; заподіяння великої матеріальної шкоди державним підприємствам, установам і громадянам при падінні або змушеній посадці літака; зрив виконания бойового завдання тощо.

             Суб’єктивна сторона злочину характеризується необережною формою вини.

Якщо умислом винного охоплювалося спричинення наслідків, то дії можуть бути

при відповідних умовах кваліфіковані як диверсія, умисне вбивство при обтяжуючих обставинах чи умисне знищення або пошкодження військового майна тощо.

             Суб’єктами злочину є військовослужбовці, які керують літальними апаратами в польоті; наземні службові особи, які керують польотом; особи, які виконують обов’язки по підготовці літака до польоту; службові особи служби забезпечення.