• напад на об’єкти, на яких є предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення (ст.261);
• незаконне ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (ст.268);
• викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових приладів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (ст.262);
• незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (ст.263);
• незаконне поводження з радіоактивними матеріалами (ст.265);
• порушення правил поводження з радіоактивними матеріалами (ст.265);
• порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та іншими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст.267);
• погроза вчинити, викрасти  або використати радіоактивні матеріали (ст.266);
• незаконне перевезення на повітряному судні вибухових або легкозаймистих речовин (ст.269);
• порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст.270);

Значна частина злочинів,  які скоюються у певних сферах суспільної діяльності, містить ознаки техногенно – економічної безпеки:

• порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою  (ст.272);
• порушення правил що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд (ст.275);
• порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особам, які керують транспортними засобами (ст.286);
• випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення їх експлуатації (ст.287);
• порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення дорожнього руху (ст.288);
• порушення правил використання повітряного транспорту (ст.282);
• порушення правил повітряних польотів (ст.281);
• блокування транспортних підприємств (ст.279);
• порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст.273);порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст.274);
• проведення вибухових робіт із порушенням правил охорони рибних запасів
• (ст.250);
• Пошкодження об’єктів магістральних газо – та нафтопродуктів (ст.292);

Питання юридичної відповідальності за екологічні правопорушення, зокрема у сфері екологічної безпеки також регламентуються на рівні національного законодавства країн – членів ЕС. Наприклад, Кримінальний кодекс ФРН у розділі 28 “Злочини проти навколишнього середовища” передбачає застосування кримінальної відповідальності за забруднення вод; забруднення ґрунтів; забруднення атмосферного повітря; створення шуму вібрації та неіонізуючого випромінювання; екологічно небезпечне видалення відходів; недозволену експлуатацію устаткування; незаконне поводження з радіоактивними речовинами та іншими небезпечними речовинами і матеріалами; створення небезпеки районам, що потребують особливого захисту; особливо тяжкі випадки екологічного кримінального злочину та інше.

Проведений аналіз значної частини законодавчих актів дозволяє говорити про те, що відносини щодо забезпечення екологічної безпеки в принциповому плані охопленні правовим регулюванням на рівні основних пріоритетів – забезпечення права громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля та гарантування його якісного стану згідно з основними нормативами екологічної безпеки (ГДК, ГДР, ГДВ).

Законодавство містить не тільки декларації щодо забезпечення екологічної безпеки , але й закріплює сукупність важелів праворегулюючого  та забезпечувального спрямування.

Нормативно -  правові приписи  чинного законодавства містять багато юридичних принципів, які гармонізують із правовим регулюванням зазначених відносин у країнах – членах Європейського Співтовариства.

Викладене вище відбиває процес активного формування законодавства у сфері екологічної безпеки і висвітлює  напрями для подальшого зближення принципів правового забезпечення екологічної безпеки в Україні та країнах ЕС, інших міжнародно-правових документів.

Майнова відповідальність

Майнова відповідальність за екологічні правопорушення (делікти) – це різновид юридичної відповідальності, яка передбачає виконання обов’язків фізичних і юридичних осіб щодо компенсації шкоди, заподіяної власником чи користувачем природних ресурсів, порушення екологічних та інших прав громадян.

Підставою майнової відповідальності є наявність реальної шкоди (майнової, моральної).

Умовами майнової відповідальності є протиправність, причинний зв'язок між заподіяною шкодою і протиправністю, наявність вини заподіячів шкоди, підвищений екологічний ризик та небезпечна діяльність.

Способи (методи) обчислення шкоди, заподіяної екологічним правопорушенням:

• нормативний;
• витратний;
• таксовий;
• розрахунковий;

Порядок відшкодування шкоди:

• добровільний;
• судовий;

Види майнової відповідальності:

• Майнова відповідальність за земельні правопорушення;
• Майнова відповідальність за водні правопорушення;
• Майнова відповідальність за фауністичні правопорушення;
• Майнова відповідальність за лісо - правопорушення;
• Майнова відповідальність за гірничі правопорушення;
• Майнова відповідальність за порушення законодавства про атмосферне повітря;
• Майнова відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
• Майнова відповідальність за порушення законодавства про природно – заповідний фонд;
• Майнова відповідальність за порушення законодавства про Червону книгу;
• Майнова відповідальність за порушення вимог і нормативів екологічної безпеки;
• Майнова відповідальність за порушення прав громадян на екологічну безпеку;
• Майнова відповідальність за порушення вимог радіаційної і ядерної безпеки;
• Майнова відповідальність за порушення екологічних прав громадян.