Договір будівельного підряду: права та обов’язки сторін

Сторінки матеріалу:

  • Договір будівельного підряду: права та обов’язки сторін
  • Сторінка 2

Підрядник - це особа, яка бере на себе обов'язок виконати замовлену роботу (послуги) а замовник - це особа, що замовляє виконання певних робіт (послуг), перебираючи обов'язок прийняти і оплатити її результат.

Для окремих видів підрядних договорів характерний притаманний їм свій суб'єктивний склад. Так, наприклад, визначення сторін договору на капітальне будівництво дає Закон України „Про майнову відповідальність за порушення умов договору. "Ст. 5. вказує, що замовник - юридична особа будь-якої форми власності, яка видає замовлення на будівництво, укладає договір підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів, контролює хід його виконання, приймає та оплачує виконані роботи.

Підрядник - юридична особа будь-якої форми власності, яка укладає договір підряду (контракту) на будівництво (проектування) об'єктів, відповідно до визначених у ньому умов виконує передбачені договором підряду роботи та передає їх замовнику.

Замовником об'єктів житлового фонду в містах є відділ капітального будівництва виконкому міської ради народних депутатів. Якщо замовник і інвестор є різними особами, функції замовника доручаються посередницьким, управлінським, консультаційним та іншим подібним структурам. Повноваження інвестора і замовника в цьому разі мають бути чітко розмежовані. Інвестор може зали шити за собою право розв'язання основних питань будівництва об'єкта: визначення ціни і строків здачі в експлуатацію. Повноваження інвестора і замовника розмежовуються, як правило, шляхом укладення між ними договору або іншої угоди.

Закон ”Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду” вказує, що інвестор – юридична особа, яка приймає рішення про інвестування капітальних вкладень в об’єкти будівництва, забезпечує їх фінансування.

Отже в цих правовідносинах суб'єктами є юридичні особи.

Підрядник має право доручити виконання певної роботи третім особам - субпідрядникам. Це право, на відміну від ЦК 1963 р. Поширюється на всі типи договорів підряду, а не тільки на договори підряду в капітальному будівництві. Так І зміст ст.838 ЦКУ є абсолютно новим.

В такому разі підрядник залишається відповідальним перед замовником за результат роботи і виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Ha генеральних підрядах передусім спеціалізуються потужні будівельні організації. Вони беруть на себе виконання зобов'язань, які пов'язані з будівництвом. Їхні функції можуть полягати:

  • в організації, забезпеченні і веденні робіт одночасно на декількох будівельних майданчиках;
  • в одержанні, аналізі і використанні економічної, управлінської та іншої інформації, пов'язаної з будівельною сферою;
  • у залученні до виконання робіт менш потужних спеціалізованих будівельних організацій та ін.

О.Красавчіков стверджує “...система генерального підряду - це цивільно-правова форма господарських відносин між замовником і генеральним підрядчиком і відносин виробничого кооперування останнього з іншими підрядчиками при здійсненні планового будівництва підрядним способом”.

Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладенню кожним з них ; генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором.

Говорячи про сторони договору будівельного підряду необхідно чітко окреслити коло їх прав та обов'язків. Почнемо з обов'язків підрядника, яким відповідно кореспондують права замовника:

1) Виконати роботи відповідно до проектної документації.

2) Найпершим обов'язком є якісне виконання замовлення відповідно до вимог законодавства України, державних та галузевих стандартів, технічних умов, умов угоди, а за відсутності особливих вказівок відповідно до вимог такого роду (ч. 1 підпункту 1 п.25 Правил побутового обслуговування населення).

Я.Фархтдінов звертає увагу на особливу важливість такої ознаки договору будівельного підряду, як виконання підрядником роботи на свій ризик. Про це зазначається в ст..842 ЦКУ. Це спрямовано на ще більший захист прав замовника-споживача, який не буде змушений платити винагороду підряднику, що не виконав замовлення, навіть внаслідок випадкової загибелі вже готової речі.

3) Другим обов'язком підрядника є виконання роботи в обумовлений строк. Враховують ту особливість договору підряду, що його виконання, як правило є продовженням у часі, необхідно наголосити на необхідності дотримання підрядником і строків початку роботи і строків закінчення роботи І проміжних строків. Відповідно до 4.2 ст.849 ЦКУ, якщо підрядник не береться своєчасно за виконання договору або виконує роботу настільки повільно, що закінчення її до визначеного строку стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

4) За загальним правилом, підрядник зобов'язаний виконати роботу із своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не передбачено договором. Підрядник несе відповідальність за неналежну якість наданих ним матеріалів (ст. 839 ЦКУ).

5) Відповідно до ч.2 ст.840 ЦКУ у договорі, що передбачає виконання роботи з матеріалів замовника, крім інших умов мають бути передбачені норми витрат матеріалів, строки повернення залишків та основних відходів. Відповідно підрядник зобов'язаний вжити всіх заходів для того, щоб забезпечити збереження наданого йому замовником майна, та несе відповідальність за втрату або пошкодження цього майна, що сталася з його вини (ст.841 ЦКУ, ч. 6 підпункту 1 п.25 Правил).

6) Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалів замовника, якщо це передбачено та повернути їх залишок (ч. 1 ст. 840 ЦКУ, ч. 10 підпункту 1 п. 25 Правил побутового обслуговування населення).

7) Повідомити замовника про виявлені в ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, зав даних цим зупиненням, на замовника. Якщо підрядник не виконав такого обов'язку, то він позбавляється права вимагати від замовника плату за виконані додаткові роботи і права на відшкодування завданих цим збитків, якщо не до веде, що його негайні дії були необхідними в інтересах за мовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення роботи могло призвести до знищення або пошкодження об'єкта бу дівництва.

8) Підрядник не має права нав'язувати замовникові включене в договір додаткових сплатних робіт та послуг. Якщо підрядник порушить цю вимогу, замовник має право відмовитися від оплати відповідних робіт та послуг (ч. 1 ст.867 ЦКУ).

9) Наступним обов'язком підрядника є надання замовникові інформації про роботу, що ним виконується (ст. 868 ЦКУ, ч.5 підпункту 1 п.25 Правил). Інформація доводиться до відома споживачеві у супровідній документації, що додається до результатів робіт або послуг чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятним для окремих видів робіт або послуг чи в окремих сферах обслуговування (ч.2 ст.18 Закону України „про. захист прав споживачів"). Стаття 861 ЦК України передбачає обов'язок підрядника передати замовнику разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору, якщо це передбачено договором або характер інформації такий, що без неї неможливе використання результатів роботи для цілей зазначених у договорі.

10) Стаття 847 ЦКУ визначає так звані інформаційні обов'язки підрядника [13]. Інформаційні обов'язки викликані тим, що робота за договором підряду виконується за завданням замовника (ч.1 ст.837 ЦКУ) та нерідко з його матеріалів (ч.1 ст.840 ЦКУ), отже, якість роботи може залежати і від замовника. Відповідно підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про недоброякісність або непридатність матеріалів, одержаних від нього (ч.1 ст.847, ч.2 підпункту 1 п.25 Правил, а також на підряднику лежить обов'язок попередити про те, що додержання вказівок замовника загрожує міцності або придатності виконувати роботи. Підрядник зобов'язаний відмовитися від виконання роботи за договором і стягнути завдані з вини замовника збитки, якщо використання недоброякісних чи непридатних матеріалів або додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей ми призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки фізичних осіб та інші вимоги (ч.2 ст.848 ЦКУ).

11) Своєчасно усунути недоліки робіт або використовуваного для робіт матеріалу, допущені з його вини (або субпідрядника) за свій рахунок.

За ЦК України на замовника покладаються відповідно такі основні обов'язки:

  • своєчасно надати підрядникові будівельний майданчик у разі нового будівництва або забезпечити фронт робіт на об’єктах, що підлягають реконструкції або технічному переоснащенню;
  • передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладено на підрядника;
  • прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору (ст.872 ЦКУ);
  • оплати виконану підрядником роботу після здачі всієї роботи, якщо інше не встановлено законом або договором (ст. 873 ЦКУ);
  • сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку встановленому законом або договором підряду (ст. 850 ЦКУ);
  • У разі необхідності консервації будівництва з незалежних від сторін обставин замовник зобов’язаний оплатити підрядникові виконані до консервації роботи та відшкодувати йому витрати, пов’язані з консервацією.

Щодо прав замовника, то він здійснює контроль та нагляд за будівництвом (ходом і якістю виконуваних підрядником робіт, дотриманням строків їх виконання, правильністю використання підрядником матеріалів, не втручаючись при цьому в оперативно-господарську діяльність підрядника), а також має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об’єкта для вказаної в договір мети і яке не може бути усунено підрядником, замовником або третьою особою.

Також Цивільний Кодекс ст. 882 визначає такі повноваження замовника.

1. Замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов’язаний негайно розпочати їх прийняття.

2. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.

3. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у том£ числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

4. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від під писання акта визнані судом обґрунтованими.