Заходи майнової відповідальності, насамперед неустойка, були встановлені донині чинними Правилами про договори підряду на капітальне будівництво (1986 p.), але їх застосування ускладнено тим, що в умовах нестабільної економіки неможливо нормативно визначити розміри неустойки, які б ефективно впливали на порушників договору.

Виходячи з цього, сторони при укладенні до говору повинні самостійно визначати розміри неустойок за недовиконання або невиконання договірних зобов'язань.

Що стосується підстав стягнення неустойки, то в цій частині названі Правила не втратили свою актуальність.

Як свідчить судово-арбітражна (судово-господарська) практика, за порушення зобов'язань винна сторона сплачує неустойку, якщо її розмір визначений у договорі. За інших умов відповідальність настає у формі відшкодування заподіяних збитків. Таким чином значно підвищується роль договору підряду на капітальне будівництво.

Замовник несе відповідальність за несвоєчасне надання підрядникові проект но-кошторисної та іншої документації.

У разі порушення договірних зобов'язань може встановлюватись відповідальність замовника за:

• прострочення передачі обладнання для монтажу, матеріалів і виробів, включаючи матеріали і вироби, необхідні для монтажу обладнання, - у вигляді неустойки в розмірі певного відсотка від вартості не переданого у строк обладнання (за окремими назвами);
• передачу для монтажу некомплектного обладнання - у вигляді штрафу в розмірі певного відсотка від вартості переданого некомплектного обладнання разом із вартістю деталей, яких не вистачає;
• затримку початку приймання підприємства, будови, споруди, окремих черг, пускових комплексів, а також об'єктів, які підлягають здачі в експлуатацію до повного завершення будівництва, - у вигляді пені;
• затримку розрахунків за виконані будівельно-монтажні роботи у разі консервації об'єктів і приймання законсервованих робіт - у вигляді пені за кожний день прострочення;
• незабезпечення у погоджені з підрядниками строки виконання робіт за до говором підряду, укладеним безпосередньо з монтажними або іншими спеціалізованими організаціями, машинобудівними підприємствами, а також пусконалагоджувальними організаціями, - у вигляді неустойки певного розміру за кожний день прострочення.

Підрядник також може нести майнову відповідальність у разі порушення інших договірних обов'язків. Так, на підрядника може покладатись відповідальність за:

• несвоєчасне закінчення з вини підрядника будівництва договірних об'єктів - у вигляді пені за кожний день прострочення;
• порушення строків здачі площ під монтаж обладнання, який повинні здійснювати машинобудівні підприємства або інші спеціалізовані організації за договорами підряду, укладеними із замовником, - у вигляді пені за кожний день прострочення.

Крім того, якщо у визначені гарантійні строки підрядник не усуне недоліки, то замовник може стягнути з нього додаткову неустойку.

Під час укладення договору сторони можуть самостійно встановлювати неустойки за порушення будь-яких договірних зобов'язань, а також на свій розсуд визначати їх розмір і порядок нарахування.

Крім передбачених договорами неустойок, сторона, що порушила зобов'язан ня, повинна відшкодувати збитки, які не покриваються сплаченою неустойкою, якщо ці збитки виразилися у зроблених іншою стороною витратах, у втраті або пошкодженні її майна. Таке правило закріплено у ст. 356 ЦК УРСР. Воно обмежує можливість сторін стягнути збитки у повному обсязі, тобто з урахуванням упущеної вигоди, і тому не раз піддавалося в літературі гострій критиці як таке, що не відповідає інтересам потерпілої сторони (це особливо важливо в умовах формування ринкових відносин).

Зважаючи на те, що через інфляцію і нестабільність в економіці сторони в до говорі не можуть повною мірою захистити свої інтереси шляхом встановлення неустойок за порушення умов договору, це обмеження доцільно в подальшому зняти.

Саме на такій позиції стоїть новий ЦК України, який передбачає і для договору будівельного підряду також загальні правила щодо умов та обсягу відповідальності підрядника, тобто без обмежень, встановлених ст. 883 ЦК України.

Істотні новели щодо правових засад відповідальності підрядника і замовника встановлені Законом України "Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів" від 6 квітня 2000 p., положення якого поширюються лише на правовідносини, що виникають між замовниками, підрядниками та інвесторами у процесі будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів, споруд за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій.

Наприклад, у разі порушення з вини підрядника строків завершення виконання робіт підрядник сплачує замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від договірної ціни робіт, визначеної з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 рази.

Якщо облікова ставка Національного банку України змінювалася, розмір неустойки (пені) обчислюється пропорційно цим змінам.

У разі порушення строків завершення виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів) не з вини підрядчика замовник на підставі обґрунтувань підрядчика, поданих відповідно до умов договору, переглядає ці строки, про що укладається додаткова угода.

Справи у спорах між замовником і підрядчиком щодо сплати неустойки (пені) за порушення строків завершення виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів) та перегляду цих строків розглядаються арбітражним судом.

У разі порушення з вини замовника передбачених договором підряду (контрактом) строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи (послуги) замовник сплачує підрядчикові за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється  від суми простроченого платежу, з урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується неустойка (пеня), збільшеної в 1,5 раза.

Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом 30 календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядчик має право припинити виконання робіт, але не раніш як через 10 календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на 90 календарних днів підрядчик має право розірвати договір підряду (контракт) відповідно до умов договору (контракту) і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору підряду (контракту) в частині, не покритій неустойкою (пенею).

Порядок відшкодування витрат, зумовлених застосуванням майнової відповідальності врегульоване Законом “Про майнову відповідальність за порушення умов договору-підряду” від 27.11.2003 ст.6.

Сума сплаченої неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням підрядчиками та замовниками - суб'єктами підприємницької діяльності умов договору підряду (контракту), відносяться на результати їх фінансово-господарської діяльності.

Якщо замовник порушив умови договору підряду (контракту) внаслідок несвоєчасного надходження бюджетних -коштів, сплата неустойки (пені) та відшкодування збитків здійснюються за рахунок коштів на фінансування будівництва, передбачених відповідними бюджетами.

Кошти, одержані внаслідок застосування майнової відповідальності за порушення підрядчиками та замовниками суб'єктами підприємницької діяльності умов договору підряду (контракту), відносяться на результати їх фінансово-господарської діяльності.

Неустойка (пеня) та відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання або неналежного виконання договору підряду (контракту) підрядчикові замовником - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад, дирекціями об'єктів, що будуються, сплачуються за рахунок коштів на фінансування будівництва, передбачених відповідними бюджетами.

Відшкодування замовникові додаткових витрат на будівництво, зумовлених сплатою ним підрядчику неустойки (пені) за недотримання строків платежів за виконані роботи внаслідок порушення плану фінансування,  здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами рад за рахунок коштів відповідних бюджетів. Порядок відшкодування цих витрат визначається Кабінетом Міністрів України.

У випадках, передбачених частиною шостою статті 3 цього Закону, додаткові витрати, пов'язані з застосуванням майнової відповідальності за порушення умов договору підряду (контракту), зумовлені діями органів виконавчої влади та виконавчими органами рад, відшкодовуються за рахунок зменшення коштів на фінансування діяльності цих органів.

Порядок відшкодування витрат, пов'язаних із припиненням будівництва у зв'язку з прийняттям рішення про припинення фінансування  будівництва за рахунок коштів Державного бюджету України, визначається Кабінетом Міністрів України щорічно після затвердження Закону України про Державний бюджет України.

Якщо фінансування будівництва об'єктів здійснюється на пайових засадах, додаткові витрати на будівництво, зумовлені сплатою замовниками неустойки (пені) внаслідок нецільового, несвоєчасного або неповного виділення та перерахування коштів, /відшкодовуються всіма інвесторами, які порушили свої зобов'язання щодо перерахування коштів. Порядок відшкодування додаткових витрат установлюється договорами (угодами) між замовником та інвесторами щодо пайового фінансування будівництва об'єкта.

Отже, майнова відповідальність є істотною умовою договору підряду (контракту) і передбачає стяг нення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, неодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони відповідно до умов, визначених у ст.ст. 4 і 5 вказаного Закону та іншими законами. Законом також передбачені інші особливості відповідальності сторін за договором підряду на капітальне будівництво, якщо воно здійснюється за рахунок коштів держави.

Закон України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" від 14 жовтня 1994 р. встановлює адміністративно-правову відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій усіх форм власності за правопорушення у сфері містобудування і спрямований на посилення державного контролю за забудовою територій, розміщенням і будівництвом об'єктів архітектури, додержанням суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівною та іншою проектною документацією, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також на за хист державою прав споживачів будівельної продукції.