Розуміння того, що таке група з точки зору соціальної психології, яким чином вона впливає на своїх членів, що об’єднує людей які входять до неї, допомагає, з одного боку, правильно оцінювати їх дії та вчинки, а з іншого – вибирати найбільш оптимальні методи боротьби з організованою груповою злочинністю.

Тому розглянемо деякі основні поняття категорії, об’єктивно існуючі закономірності групової поведінки людей, які потрібно враховувати людям, які мають справу з груповою злочинністю.

Ознаки класифікації груп:

• за принципом і способом утворення: умовна і реальна, офіційна (формальна) і неофіційна (неформальна).
• за чисельністю членів групи: мала і велика.
• за рівнем опосередкованості сумісної діяльності: дифузна, просоціальна і асоціальна асоціації, корпорація і колектив.

Умовна група - це об'єднання людей, штучно створене дослідником, на основі наявності у них спільних ознак.

Реальна група - це об'єднання людей на основі просторово-часової ознаки.

Офіційна група - це група, в якій положення і поведінка членів суворо регламентовані правилами організації.

Неофіційна група - це об'єднання людей, яке не має чітко фіксованих цілей, де взаємовідносини між членами мають виражене емоційно-психологічне забарвлення і ґрунтуються на особистих перевагах.

Референтна група - це така умовна чи реальна група, на визнання якої претендує особистість і чиї стандарти вона приймає за еталон своєї поведінки.

Мала група - відносно невелика кількість індивідів, які безпосередньо контактують між собою і об'єднані спільними цілями чи завданнями.

Дифузна група - об'єднання людей, в якому міжособисті стосунки не опосередковуються змістом сумісної діяльності.

Асоціація - це група, в якій міжособистісні стосунки опосередковуються особисто значущим для кожного змістом сумісної діяльності.

Корпорація - це група, в якій міжособисті стосунки опосередковуються особисто значущим для її членів, але асоціальним за установками, змістом групової діяльності.

Колектив - це група, в якій міжособисті стосунки опосередковуються суспільно цінним і особисгісно значущим змістом сумісної діяльності.

Диференціація в групах і колективах:

• Соціометрія - соціально-психологічний тест, який застосовується для оцінки міжособистих емоційних зв'язків у групі;
• Референтометрія - спосіб виявлення референтності членів групи для кожного індивіда, який до неї входить.

Лідер - це особистість, за якою всі члени групи визнають право брати на себе найбільш відповідальні рішення, які зачіпають їх інтереси і визначають напрям і характер діяльності всієї групи.

Теорії лідерства в зарубіжній психології:

• теорія рис лідера (Е.Богардус);
• лідерство як функція групи (Р.Крачфілд, Д.Креч, Г.Хоманс);
• лідерство як функція ситуації (Р.Бейлс, Т.Ньюком, А.Харе).

Стиль лідерства:

• авторитарний;
• демократичний;
• ліберальний.

Колективістична ідентифікація - це форма стосунків, які виникають в сумісній діяльності, при якій переживання одного з групи дані іншим як мотиви поведінки, що організують їх власну діяльність, спрямовану одночасно на досягнення групової мети і на усунення фрустрації.

Ціннісно-орієнтаційна єдність - характеристика системи внутрішньогрупових зв'язків, яка показує ступінь зближення оцінок і позицій групи по відношенню до значущих для групи ситуацій.

Психолого-правова оцінка організованих злочинних формувань (груп) та їх протиправної діяльності

Розглянемо детально різні організовані злочинні формування, соціально-психологічні особливості їх злочинної діяльності, методи їх нейтралізації.

1. До найбільш простого типу злочинних формувань зараховують так звані випадкові злочинні групи, які складаються з 2-х і більше виконавців, що скоїли злочини без попередньої домовленості, які мають найнижчий рівень психологічної згуртованості, які виникли випадково, часто в ситуації, що виникла раптово.

В таких групах відсутня чітка психологічна, функціональна структура, ще не виділився лідер. Рішення співучасниками злочину часто приймаються під впливом якоїсь ситуації, яка виникла спонтанно, під впливом емоцій, настрою, почуття солідарності співучасників. Тому і злочин скоюють без попередньої домовленості, без розподілу ролей і функціональних обов’язків, без зарання продуманого плану, „гурбою” (скопом), тобто спільно.

Така група, як правило, здійснює злочин раптово, часто піддавшись чийомусь заклику, наприклад: наших б’ють, або просто під впливом загального емоційно-вольового настрою. Оскільки ступінь групової згуртованості між членами такої групи є досить низькою, тому взаємна залежність, підтримка у них при розкритті проявляється слабо.

Така форма групової співучасті найбільш розповсюджена серед молоді, осіб психопатичного кола, які не мають кримінального досвіду, при здійсненні хуліганських дій, вбивств, зґвалтувань. В ситуації здійснення таких злочинів співучасники приєднуються до виконавця, який вже почав здійснювати протиправні дії, хоча вже  усвідомлюють, що всі вони діють разом (гуртом).

2. Компанії, які складаються з 2-х і більше осіб, які зарання, за попередньою згодою домовились разом скоїти злочин. Така домовленість відбувається стосовно місця, часу або способу здійснення злочину. Дана форма співучасті може поєднуватись, як із звичайним співвиконанням, так і з співучастю, в прямому розумінні цього слова, тобто розподілом ролей.

Такі групи виникають з випадкових груп, особливо якщо останнім вдається залишитись нерозкритими. В таких групах поки-що ще немає чітко визнаного лідера (вожака), проте вже виділяється з найбільш активних її членів керівне ядро, зростає значимість взаємостосунків між членами групи у зв’язку із здійсненням ними злочинів. Такі злочинні групи, як правило, складаються із злодіїв, шахраїв, грабіжників, розбійників. Члени цих груп проявляють велику згуртованість у ході протидіяння (зусиллям правозахисник органів). Для співучасників злочинних груп типу компанії, думка її членів, особливо керівного ядра, вже має більше значення. Тому одержати інформацію про їх особисту і групову злочинну діяльність буває важче. Проте згуртованість членів таких груп не така висока, щоб неможливо було подолати кругову поруку, яка їх об’єднує і добитись від них правдивих показів. Такі групи є проміжними, випадковими і організованими групами.

3. Організована злочинна група - більш досконала, а тому і більш небезпечне кримінальне об'єднання, оскільки є "стійкою групою осіб, які зарання об’єднались для здійснення одного чи декількох злочинів". Така група детально готує і планує злочин, розподіляє ролі, забезпечується технікою. Таке групування має чітко виражену ієрархію. В складі таких угрупувань декілька десятків учасників. В них є лідер, керівне ядро (з декількох осіб), суворе дотримання принципу "одновладдя". Керівник планує і готує злочин, розподіляє ролі між учасниками.

В залежності від характеру злочинної діяльності групування поділяється на декілька ланок, які забезпечують її життєдіяльність: бойовики, групи прикриття, розвідники. Організатора, учасники групи (групування), як правило, знають особисто. Такі об’єднання існують тривалий час, займаючись злочинами як бізнесом. Часто це - контрабанда, рекет (вимагання), крадіжки майна, розбої, крадіжки автомобілів. Звідси виникає потреба у спеціалістах різної кваліфікації, що і визначає число учасників групування, створюючи досить широку периферію (зовнішні контакт).

Прикладом такої групи є БАНДА, тобто організована, стійка, озброєна група з 2-х і більше осіб, які зарання об'єднались для здійснення нападу на громадян або організації. Банда може бути створена і для здійснення одного, але такого, що вимагає детальної підготовки, нападу.

Основною ознакою банди, як стійкої групи, є озброєність її членів. Для визнання того, що банда озброєна, достатньо щоб зброя була хоча б у одного з її членів при поінформованості про це інших учасників даного злочинного формування. В банді є отаман, контррозвідка, ієрархія, суворе підпорядкування і неминуча розправа за непослух, або за спробу відмови від продовження злочинної діяльності. В таких групах насилля до її членів є способом, що забезпечує її існування, підтримання певного психологічного мікроклімату в групі, який характеризується своєю жорстокістю і взаємною підозрілістю.

У будь-якій злочинній групі існує кругова порука між її членами, мета якої полягає у взаємній підтримці один одного з метою протидіяння зусиллям органів правосуддя. Ефективним способом порушення кругової поруки є роздрібнення її найбільш активних учасників, локалізація їх діяльності, яка спрямована на те щоб перешкоджати зусиллям правозахисник органів, виведення з під впливу організаторів кругової поруки підлеглих учасників злочинної групи.

4. Найбільш небезпечною і найбільш досконалою формою організованого злочинного формування є згуртована організована група (організація ), яка створена для здійснення важких або особливо важких злочинів. Від інших груп вона відрізняється ще більшою згуртованістю, яка стає її необхідною ознакою.

Згуртованість - передбачає наявність в злочинній організації складних організаційно-ієрархічних зв’язків, детальної конспірації, системи захисних мір (внутрішньої контррозвідки), охоронців, бойовиків, найманих убивць, зв’язок з державними правоохоронними органами (корумпованості), наявність в обігу значної суми грошей та інших матеріальних цінностей.

Це – зовнішні, об’єктивні ознаки згуртованості організованої злочинної групи. Поряд з ними існують і соціально-психологічні критерії згуртованості, про які велась мова вище. Особистісні контакти на емоційній основі, на взаємній особистій симпатії поступово стають непотрібними і внаслідок цього витісняються  кримінальними, чи діловими стосунками.

В зв’язку з цим учасники злочинної групи починають застосовувати конспірацію. Їх лідер контактує лише з вузьким колом найбільш наближених до нього осіб ("авторитетів"), яких рядові члени групи можуть навіть і не знати особисто. Тому в такій групі відбувається своєрідна трансформація і в розподілі злочинних прибутків між її членами: в залежності від статусу кожного учасника злочину в групі виділяються певні суми в спеціальний грошовий фонд групи ("общак"), яким розпоряджається лідер.

5. Ще більш організованим злочинним формуванням є злочинні співтовариства (злочинні організації), а також різні об’єднання організованих злочинних груп, які створено для здійснення важких або особливо важких злочинів.

„Злочинним співтовариством (злочинною організацією) є об’єднання, що входять в його структуру організованих злочинних груп для розробки, координації, підтримки, розвитку злочинної діяльності цих груп, систематичного здійснення ними важких або особливо важких злочинів”. Організоване злочинне співтовариство з метою самозбереження намагається опиратись вже не тільки на переваги своєї організації, але і на державні, громадські інститут, починає втілюватись в легальне підприємство. Подібні організовані злочинні формування відрізняються тим, що мають: