Органiзована злочиннiсть та корупцiя є одними з основних чинникiв, що реально загрожують нацiональнiй безпецi та конституцiйному ладу України. Вони здiйснюють суттєвий негативний вплив на рiзнi сторони суспiльного життя: соцiальну i правову сфери, економiку, полiтику, мiжнароднi вiдносини.

Незважаючи на вжитi останнiми роками органiзацiйно-правовi заходи щодо протидiї органiзованiй злочинностi та корупцiї, досягти помiтних зрушень у цiй сферi не вдалося.

Не усунено основнi соцiальнi, економiчнi та iншi передумови, що сприяють проявам органiзованiй злочинностi та корупцiї. Гальмується проведення економiчної, соцiальної i адмiнiстративної реформ. Дiяльнiсть правоохоронних органiв здiйснюється без достатньої ефективностi, наступальностi i додержання принципу розподiлу функцiй та вiдповiдальностi. На практицi ще не повною мiрою реалiзується конституцiйний принцип рiвностi громадян перед законом.

Корiнним чином змiнити ситуацiю, забезпечивши системну i високорезультативну дiяльнiсть всiх державних органiв у галузi запобiгання i протидiї органiзованiй злочинностi та корупцiї, можливо за наявностi комплексного i наукового обгрунтування концепцiї дiй. Таку роль, певною мiрою, покликана вiдiгравати запропонована стратегiя i тактика боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю в Українi, яка визначає системний пiдхiд до вирiшення зазначених проблем, прiоритетнi напрямки та комплекс основних дiйових заходiв, спрямованих на викоренення цього негативного явища, причин i умов, що породжують його.

Необхiднiсть розроблення стратегiї i тактики боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю обумовлена такими обставинами:

• полiтичне, соцiальне, економічне оновлення суспiльства в процесi розбудови демократичної правової держави на основi лiберально-ринкових вiдносин зумовлює потребу приведення правових, органiзацiйних, структурних та iнших засад функцiонування суб'єктiв боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю у вiдповiдність до нових умов їх дiяльностi. Суб'єкти боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю як складова частина органiв держави повиннi забезпечити реалiзацiю наданих їм повноважень, виходячи з пріоритетностi захисту прав i свобод людини;
• зростання органiзованої злочинностi та корупцiї до рiвня реальної загрози нацiональнiй безпецi та конституцiйному ладу України висуває перед суб'єктами цiєї боротьби новi завдання, зумовлює необхiднiсть визначення стратегiчних напрямкiв їх дiяльностi, пошуку нових пiдходiв до боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю, якi б вiдповiдали сучаснiй обстановцi та враховували тенденцiї їх розвитку.

Головним завданням та загальною метою стратегiї й тактики є визначення на основi наукового аналiзу та прогнозування розвитку кримiногенної обстановки у суспiльствi, вжиття запобiжних заходiв та встановлення контролю над процесами створення i дiяльностi органiзованих злочинних угруповань та поширення корупцiї, подолання тенденцiї росту органiзованих злочинних проявiв i корупцiї, усунення умов, що їх породжують та їм сприяють, скорочення, а в перспективi нейтралiзацiя шляхом комплексного задiяння всiх державних та iнших органiв i максимального забезпечення ефективностi їх роботи в межах чинного законодавства.

Правову основу стратегiї i тактики становлять Конституцiя України, укази та розпорядження Президента України, закони України, постанови та розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв України, iншi нормативно-правовi акти у сферi боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю, що в комплексi забезпечують єднiсть пiдходiв до проведення державної полiтики i формування подальшої вiдповiдної законодавчої бази у сферi боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю.

Стратегiя боротьби з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю (надалi – стратегiя) є науково обгрунтованою основою управлiння цiєю дiяльнiстю i спрямована на досягнення керованого процесу боротьби зi злочиннiстю та зниження її росту.

Тактика – це сукупнiсть шляхiв, форм, методiв, засобiв, прийомiв боротьби за певних умов (ситуацiй) для реалiзацiї стратегiчних i конкретних завдань. Вона складається з основних заходiв та безпосередньої тактики суб'єктiв боротьби.

Загальнi засади стратегiї i тактики у боротьбi з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю полягають у:

• створеннi полiтичних та соцiально-економiчних умов, що сприятимуть успiшнiй боротьбi з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю;
• створеннi законодавчих основ для боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю та невiдворотностi покарання винних;
• виявленнi структури, механiзмiв та обсягiв органiзованої злочинностi i корупцiї, наявностi органiзованих злочинних угруповань, встановленнi контролю над ними;
• локалiзацiї, нейтралiзацiї та лiквiдацiї органiзованих злочинних груп та угруповань, фактiв корупцiйних дiянь;
• притягненні до встановленої законом відповідальності організаторів і членів організованих злочинних угруповань, корупцiонерiв;
• виявленнi та усуненнi (нейтралiзацiї) причин i умов органiзованої злочинностi та корупцiї в цiлому, дiяльностi окремих злочинних угруповань зокрема.

Вiдповiдно до загальних положень i мети боротьба з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю має будуватися на таких принципах:

• системності, яка визначає, що боротьба з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю повинна бути системною, охоплювати запобiжнi, контрольнi, правоохороннi, тактико-спецiальнi, ресурсозабезпечуючi та iншi заходи;
• комплексності, що передбачає поєднання стратегiчних i тактичних завдань, правового, кримiнологiчного, управлiнського та iнших аспектiв, з визнанням визначальними соцiально-економiчних i полiтичних факторiв;
• динамiчності, котра обумовлює комплексний пiдхiд до проблем боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю в їх розвитку;
• провадження дiяльностi суб'єктiв боротьби виключно з метою захисту iнтересiв суспiльства i держави вiд протиправних посягань;
• чiткого розмежування повноважень та єдності зусиль суб'єктiв боротьби;
• послiдовності, наступальності, плановості, поетапності у здiйсненнi цiєї дiяльностi;
• тiсної спiвпраці з мiсцевими органами державної виконавчої влади;
• доступності для населення iнформації про дiяльнiсть всiх суб'єктів боротьби у встановленому законодавством порядку.

У нинiшнiх соцiально-економiчних умовах суспiльна свiдомiсть характеризується невдоволенням, яке викликане, зокрема, низькою ефективнiстю роботи органiв влади у боротьбi з органiзованою злочиннiстю та корупцiєю.

Саме тому полiтична ситуацiя в країнi вимагає впровадження дiйового механiзму, який сприяв би реалiзацiї демократичних принципiв нової Конституцiї, полiтичної та економiчної стабiльностi суспiльства.

З цiєю метою необхiдне:

• подальше удосконалення виборчої системи, яка повинна об'єктивно вiдображати розклад полiтичних сил у суспiльствi, унеможливити iснування полiтичного радикалiзму та передумов виникнення некерованих полiтичних конфлiктiв при створеннi законодавчого поля для боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю;
• скасування депутатської недоторканностi народних депутатів України;
• розроблення та прийняття у законодавчому порядку Кодексу поведiнки виборних представникiв, включаючи депутатiв, який передбачав би можливiсть перевiрки виборцями правомiрностi отримання прибуткiв та витрат їх обранцiв;
• розроблення чiткого механiзму, який унеможливив би кримiналiзацiю полiтичного процесу;
• створення дiйового механiзму виконання державних рiшень щодо боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю державними, судовими та правоохоронними органами;
• пiдвищення рiвня довiри населення до полiтичної влади та правоохоронних органiв у спiльнiй боротьбi зi злочиннiстю;
• запровадження практики щорiчних звiтiв Президента, Уряду України, керiвникiв правоохоронних органiв з питань боротьби з органiзованою злочиннiстю i корупцiєю у парламентi, з трансляцією виступiв по радiо i телебаченню;
• запобiгання поширенню недостовiрної, перекрученої, перебiльшеної та провокацiйної iнформацiї засобами масової iнформацiї, яка стосується розмiрiв, розповсюдження органiзованої злочинностi, корупцiї та результатiв дiяльностi у справi боротьби з ними всiх державних та правоохоронних органiв.

Визначена в Конституцiї України схема вертикалi виконавчої влади – Президент України – Кабiнет Мiнiстрiв України – центральнi органи виконавчої влади – мiсцевi державнi адмiнiстрацiї – стає основою нового державного механiзму управлiння разом з органами мiсцевого самоврядування. У зв'язку з цим необхiдно законодавчо чiтко розподiлити повноваження та вiдповiдальнiсть цих структур, створити ефективний механiзм формування фiнансово-економiчної бази всiх рiвнiв управлiння. Потребують реформ центральнi органи державної влади, система територiального управлiння, вирiшення проблеми розвитку i вдосконалення державної служби та надання державних послуг.

Головним напрямком попередження та нейтралiзацiї соцiальних передумов органiзованої злочинностi та корупцiї є послiдовна демократизацiя всiх сфер суспiльного життя на шляху побудови проголошеної в Конституцiї України демократичної держави. Демократизацiя, вiдкритiсть влади, прозорiсть та зрозумiлiсть для населення державних та управлiнських рiшень – найважливiшi засоби протидiї органiзованiй злочинностi та корупцiї.

У напрямку вдосконалення дiяльностi управлiнського апарату рекомендується: