Тому факт збереження за прокуратурою названої функції та перелічених конституційних функцій залишив нерозв’язаною і проблему щодо місця прокуратури в системі органів державної влади. Цій проблемі слід дати правовий аналіз.

По-перше, органу законодавчої влади не властиво виконувати функцію слідства, представництва інтересів держави та громадянина у суді і підтримання державного обвинувачення.

По-друге, органу виконавчої влади не властиво виконання названих вище а також наглядових функцій.

По-третє, органу судової влади не властиво здійснювати наглядові функції та функцію досудового слідства.

Якщо колись прокуратура буде позбавлена функції нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів та функції досудового слідства, тоді, безумовно вона стане забезпечувально-судовим органом, тобто репрезентуватиме судову владу.

Органам прокуратури належить особливе місце в механізмі гарантій законності. Захищаючи права і свободи громадян, інтереси держави і суспільства органи прокуратури, керуючись у своїй діяльності законами, можуть зобов’язати від імені держави будь-якого керівника піднаглядного органу, організації чи установи усунути порушення законності, вжити заходів для попередження таких порушень у майбутньому, вимагати притягнути до відповідальності винних.

Здійснюючи нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, органами, що виконують судові рішення у кримінальних справах, а також застосовують інші заходи примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, - прокурори користуються широкими владними повноваженнями, які, власне розкривають суть прокурорсько-наглядової влади.

Здійснюючи нагляд за додержанням і застосуванням законів на території України, беручи участь у законодавчому процесі присутністю на засіданнях ВРУ та її органів, інформуючи депутатів про стан законності в державі тощо, органи прокуратури взаємодіють із законодавчою владою, сприяючи у виконанні її безпосередніх завдань.

Нагляд за додержанням законів КМУ, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, іншими органами державного та господарського управління й контролю, прокурор сприяє здійсненню й виконавчої влади в рамках закону.

Участь прокурора у здійсненні судочинства полягає у його праві реагувати на незаконні судові рішення, шляхом внесення відповідно апеляційного та касаційного подання, а це означає, що органи прокуратури допомагають судовій владі у забезпеченні правосуддя.

Отже, реалізуючи свої повноваження, органи прокуратури обслуговують усі три гілки влади.

Прокуратура є державним правоохоронним органом, на який покладається завдання здійснення нагляду за дотриманням і правильним застосуванням законів в Україні.

Діяльність прокуратури, спрямована на всемірне утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань:

• закріплених Конституцією України незалежності республіки, суспільного та державного ладу, політичної та економічної систем, прав національних груп та територіальних утворень;
• гарантованих Конституцією, іншими законами України та міжнародними правовими актами соціально – економічних, політичних, особистих прав і свобод людини та громадянина;
• основ демократичного устрою державної влади, правового статусу місцевих рад, органів самоорганізації населення.

Основними функціями прокуратури відповідно до Конституції України та Закону “ Про прокуратуру є:

• підтримання державного обвинувачення в суді;
• представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках , визначених законом;
• нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно – розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
• нагляд за додержанням  законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах і застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеження особистої свободи громадян.

У Перехідних положеннях Конституції України  та положеннях Закону України “ Про прокуратуру” вказується на ще дві нагляду за додержанням і застосуванням законів усіма органами, підприємствами, установами та громадянами і функцію досудового розслідування діянь, що містять ознаки злочину. У Конституції, вони закріплювалися у Перехідних положеннях як тимчасові. Однак реалії такі, що поки що потрібно зберегти ці функції. І невідомо на який час.

Виділяється ще одна важлива функція пов’язана із досудовим розслідуванням діянь, що містять ознаки злочину – це координація діяльності правоохоронних органів у боротьбі проти злочинності. Указом Президента України "Про вдосконалення координації діяльності правоохоронних органів по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю" від 12.02.2000р.впроваджено на основі вже діючого Указу президента "Про заходи щодо вдосконалення діяльності координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю" від 30.05. 1994р.- основні напрями координації діяльності та закріплено роль прокурора як її організатора.

Отже функції прокуратури - це зазначені в законі напрями або частини діяльності її органів, які визначаються соціально-державним  призначенням прокуратури, характеризуються певним предметом і завданнями та здійснюються з використанням властивої цим органам компетенції.

Всі зазначені функції можна виділити за їх характером як:

• наглядові
• не пов’язані із наглядом.

Всі вказані функції за напрямом їх прояву є зовнішніми. Водночас прокуратурі, як будь – якому державному органу, властива і внутрішня управлінсько – контрольна діяльність, а тому для забезпечення свого ефективного функціонування прокуратура виконує ще дві внутрішні функції: управлінську та контрольну.

Суть управлінської функції в системі органів прокуратури полягає у впливі вищестоящих прокурорів на нижчестоящі органи прокуратури. Формами управління органами прокуратури є:

• аналітична робота;
• взаємодія між структурними підрозділами апаратів та органами прокуратури всередині системи;
• безпосереднє керівництво.

Контроль за виконанням завдань органів прокуратури – важливий елемент системи гарантій законності в безпосередній діяльності прокурорів і слідчих, засіб дії на підвищення його результативності , персональної відповідальності, виявлення та усунення недоліків та обставин, які їм сприяють.

Принципи прокуратури – це керівні ідеї, що знайшли своє закріплення в нормах права і якими узагальнюються відповідні прокурорсько – наглядові суспільні вища як відображення об’єктивної реальності та наявних у ній закономірностей.

Система принципів організації та діяльності прокуратури України:

• Законність.
• Принцип рівності у захисті прокуратурою прав та інтересів усіх суб’єктів незалежно від демографічних, антропологічних, соціальних та інших ознак, тобто принцип демократизму .
• Гласність.
• Публічність, тобто обов’язкове реагування наявними у прокуратури засобами на будь-які порушення закону, незалежно від суб’єктів їх вчинення.
• Єдність і централізація прокуратури.
• Єдино начальництво і колегіальність.
• Незалежність органів прокуратури.
• Принцип деполітизації.
• Принцип заборони сумісництва у трудовій діяльності працівникам прокуратури.

Принципи поділяють:

За первинним джерелом закріплення:

• Конституційні або загально правові ( законність, демократизм);
• Галузеві, тобто  безпосередньо передбачені Законом України "Про прокуратуру" ( єдність і централізація органів прокуратури, єдино начальництво і колегіальність, незалежність прокуратури);
• Міжгалузеві, тобто закріплені в різних НПА, що регламентують діяльність органів прокуратури ( гласність, публічність, деполітизація, принцип заборони сумісництва у трудовій діяльності працівникам прокуратури).

За напрямом правового регулювання або за метою:

• Організаційні ( принцип централізації прокуратури);
• Функціональні ( демократизм, публічність, єдність прокурорської системи, єдиноначальність і колегіальність, принцип заборони сумісництва трудової діяльності, гласність).
• Комплексні або змішані ( законність, незалежність, деполітизація).

Принцип законності (ч. 2 ст. 6 Конституції України, ст. 3, ч1 ст. 4, п.5 ст5, ст.6 Закону про прокуратуру). Органи прокуратури здійснюють свою діяльність в установлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Це означає:

• відповідність законові приводів і підстав прокурорського нагляду;
• відповідність закону форм і методів та актів прокурорського нагляду;
• виконуючи наглядові та інші функції, неприпустимо діяти керуючись "особистим оглядом" у застосуванні того чи іншого закону.

Принцип гласності закріплений у п. 5 ст. 6 Закону. Це функціональний, міжгалузевий принцип, згідно з яким органи прокуратури діють гласно, інформують органи влади та громадськість про стан законності та заходи щодо її зміцнення. Для реалізації принципу гласності ч. 1 ст. 2 Закону передбачає щорічне інформування ВРУ Генеральним прокурором про стан законності  та правопорядку в державі та про роботу, виконану для їх зміцнення.

Принцип демократизму означає захист прокуратурою прав і свобод громадян на засадах їх рівності перед законом та здійснення своєї діяльності в інтересах народу України.

Принцип публічності. Прокуратура як державний публічний орган, виходячи з обов’язку, а не бажання окремих осіб чи організацій, завжди і неухильно повинна вживати всіх передбачених законом і можливих за конкретних умов, заходів щодо виявлення і своєчасного усунення порушень закону, хоч би від кого вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення в установленому порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Принцип єдності прокурорського нагляду діє в усіх сферах і на всіх рівнях його організації. Відповідно до нього:

• перед усіма прокурорами стоять спільні та єдині завдання щодо нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів усіма піднаглядними об’єктами та суб’єктами;
• усіпрокурори, незалежно від рівня ланки прокурорської системи, в якій вони перебувають, наділені, в основному, однаковими за характером повноваженнями.
• Наявна єдність принципів в організації та діяльності всіх органів прокуратури;
• Єдині засоби прокурорського нагляду та діяльності;
• Єдине законодавство;
• Єдине керівництво органами прокуратури.

Принцип централізації прокурорського нагляду означає, що підпорядкованість органів прокуратури відбувається тільки по вертикалі – кожен нижчий за рангом прокурор підпорядкований вищому, а всі прокурори Генеральному прокуророві України. Подвійного підпорядкування чи підпорядкування іншим органам державної влади чи місцевого самоврядування немає.

Систему прокуратури України, відповідно до ст. 13 Закону України "Про прокуратуру" складають:

• Генеральна прокуратура України;
• Прокуратури АРК, областей, м. Києва та Севастополя ( на правах обласних);
• Міські, районні, міжрайонні прокуратури;
• Військові, транспортні, природоохоронні прокуратури та прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Територіальні прокуратури – утворені відповідно до адміністративно – територіального поділу України. КУ кожній області діє обласна прокуратура.