Присвоєння класного чину без додержання цих вимог можливе лише у випадках, коли:

Генеральний прокурор України за зразкове виконання службових обов’язків присвоює працівникам чергові класні чини до закінчення строку перебування в конкретному класному чині. Ці строки є такими:

• юрист 3-го класу – 2 роки;
• юрист 2-го класу – 2 роки;
• юрист 1-го класу – 3 роки;
• молодший радник юстиції – 3 роки;
• радник юстиції – 4 роки;
• старший радник юстиції – 4 роки.

Строки перебування в чинах державного радника юстиції 1-го, 2-го, 3-го класів не встановлюються.

• Генеральний прокурор, призначаючи на вищу посаду, присвоює чин без дотримання черговості, але не більше як на два чини вище того, в якому працівник перебуває;
• Генеральний прокурор України входить з поданням до Президента України про присвоєння класного чину Державного радника юстиції 1, 2, 3-го класів.

Класний чин юриста 3-го класу присвоюється працівникам, які працюють в органах прокуратури не менше 6 місяців, а молодим спеціалістам – після закінчення строку стажування і призначення на посаду.

Працівникам, які перейшли на роботу в органи прокуратури з інших організацій, класні чини присвоюються з урахуванням посад, на які їх призначено, і досвіду роботи.

Як виняток, присвоєння вищого класного чину працівникові, незалежно від посади, яку він обіймає, можливе за зразкове виконання службових обов’язків, ініціативу в роботі, інші значні заслуги, з урахуванням стажу роботи,

Працівники органів прокуратури, яким присвоєно класні чини, перебувають у них довічно.

Позбавлення класного чину можливе, у разі звільнення працівника з органів прокуратури за провини, які ганьблять його.

У разі грубих порушень службового обов’язку чи негідної поведінки працівника прокуратури може бути понижено в класному чині.

Важливою передумовою успішного виконання покладених на прокуратуру функцій є компетентність та особиста дисципліна прокурорсько-слідчих працівників.

Питання, пов’язані із заохоченнями та дисциплінарною відповідальністю працівників прокуратури, регламентується “ Дисциплінарним статутом прокуратури України “ , затвердженим постановою Верховної Ради України від 6.11.1991 року.

Заходи заохочення, що застосовуються до працівників прокуратури:

• подяка;
• грошова премія;
• подарунок;
• цінний подарунок;
• дострокове присвоєння класного чину або підвищення в класному чині;
• нагородження нагрудним знаком “Почесний працівник прокуратури України“.

За особливі заслуги в роботі працівники прокуратури можуть бути представлені до нагородження державними нагородами і присвоєння почесного звання “Заслужений юрист України”, підвищення в класному чині Державного радника юстиції, що входить до компетенції Президента України.

Генеральний прокурор може застосовувати всі заходи заохочення, окрім вище зазначених, що застосовуються Президентом.

Прокурори АРК, областей і прирівняні до них, мають право заохотити працівника подякою, грошовою премією, подарунком.

Про застосування інших виді заохочення  ці прокурори вносять подання Генеральному прокуророві України.

Подання про відзначення державними нагородами та присвоєння звання “ Заслужений юрист України” вносить Президентові Генеральний прокурор.

Дисциплінарні стягнення:

• догана;
• зниження у класному чині;
• зниження у посаді;
• позбавлення нагрудного знака “Почесний працівник прокуратури України“;
• звільнення;
• звільнення з позбавленням класного чину.

Підстави притягнення працівників прокуратури до дисциплінарної відповідальності:

• невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;
• провину, яка ганьбить прокурорсько-слідчого працівника як працівника прокуратури.

Постановлення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи на додаткове розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне за собою дисциплінарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства було допущено недбалість або несумлінність.

Генеральний прокурор має право застосовувати дисциплінарне стягнення в повному обсязі вказаного переліку, за  винятком позбавлення або пониження у класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3 –го класів, оскільки це можливо лише Указом Президента за поданням Генерального прокурора України.

Прокурори АРК, областей та прирівняні до них мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення:

• догану;
• зниження в посаді;
• звільнення (крім зниження на посаді та звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України).

За необхідності застосувати всі інші заходи дисциплінарного стягнення зазначені прокурори вносять подання Генеральному прокуророві.

Особи, нагороджені нагрудним знаком “ Почесний працівник прокуратури  України “, можуть бути звільнені за попередньої згоди Генерального прокурора України.

Міські, районні та прирівняні до них вносять подання вищестоящому прокуророві про накладення дисциплінарного стягнення до підлеглих їм працівників.

Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості проступку та вини.

Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто зясувати обставини справи та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила.

У разі необхідності може бути призначено службову перевірку, строк якої не може перевищувати двох місяців.

Дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця від дня виявлення провини, не рахуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року від дня вчинення проступку.

За один і той же проступок може бути накладено лише одне стягнення.

Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ відповідного прокурора, який оголошується працівникові під розписку. Копія наказу додається до особової справи.

Наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено працівником Генеральному прокуророві України місячний строк з дня ознайомлення з наказом. Рішення Генерального прокурора про накладення стягнення може бути оскаржене до Вищої ради юстиції України.

До актів прокурорського реагування ( діяльності ) відносять:

• протести;
• приписи;
• подання;
• постанови;
• позовні заяви;
• письмові вказівки;
• документальні санкціонування, дозволи, затвердження та ін.

Протест прокурора ( ст. 21 Закону про прокуратуру ). Протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу чи посадової особи.

У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення  його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою в десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокуророві.

У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом 15 днів  від моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення строку, передбаченого законом для його розгляду. Подання такої заяви зупиняє дію правового акта.

Наведений правовий акт за суттю і фактично може бути застосовано у здійсненні майже всіх напрямів прокурорської діяльності, за винятком підтримання державного обвинувачення в суді та представництва у судах. Адже протест – це акт прокурорського нагляду, а за судами прокуратура нагляду не здійснює.

Припис прокурора (ст. 22 Закону). Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому в порядку підпорядкованості органу чи особі, які правомочні усунути порушення.

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має:

• очевидний характер;
• може завдавати істотної шкоди інтересам держави, юридичним осбам та громадянам, якщо не буду негайно усунуто.

Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокуророві.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокуророві, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду.

Припис – акт наглядової діяльності прокуратури. Письмовий припис про усунення порушень закону вноситься прокурором, його заступником органу чи посадовій особі, які допустили порушення, або вищестоящому у порядку підпорядкованості органу чи посадовій особі, які правомочні усунути порушення

Письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдавати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.

Орган чи посадова особа можуть оскаржити припис вищестоящому прокурору, який зобов’язаний розглянути скаргу протягом десяти днів або до суду (ст. 22 закону “Про прокуратуру “).

Подання прокурора –це подання з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, вносяться прокурором, його заступником у державний орган, громадську організацію або посадовій особі, які наділені повноваженнями усунути порушення закону, і підлягає невідкладному розгляду. Не пізніше як у місячний строк має бути вжито заходів до усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють, і про наслідки повідомлено прокурору.

Колегіальний орган, якому внесено подання, повідомляє про день засідання прокурору, який вправі особисто взяти участь у його розгляді.

Як акт прокурорської діяльності подання ( апеляційне та касаційне подання прокурора ) є також процесуальною підставою перевірки законності та обґрунтованості судових рішень і застосовується прокурорами при здійсненні такої функції як підтримання державного обвинувачення в суді та представництва інтересів громадянина і держави у судах.

Постанова прокурора – це такий акт прокурорського реагування який виноситься у разі порушення закону посадовою особою прокурором або його заступником, залежно від характеру  порушення закону, власне мотивованою постановою про дисциплінарне провадження, провадження про адміністративне правопорушення, або порушення кримінальної справи щодо цих осіб.

Постанова про порушення дисциплінарного провадження  або провадження про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною особою  або відповідним органом у десятиденний строк після її надходження, якщо інше не встановлено законом.

У протесті, поданні, приписі або постанові прокурора обов’язково зазначається, ким і яке положення закону порушено, в чому полягає порушення та що і в який строк посадова особа або орган мають вжити до його усунення.