Завдання, основні функції та принципи організації і діяльності прокуратури

Позов прокурора. В п. 2 СТ 5 ЦПК України зазначається, що порушення цивільної справи у суді відбувається за  заявою прокурора, який вправі у випадках передбачених законом, звертатися до суду на захист прав та свобод іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів. Зокрема, прокурор бере участь у розгляді цивільних справ за його заявами про захист інтересів держави або прав і законних інтересів громадян, які за станом здоров’я чи з інших поважних причин не можуть захистити свої права.

 Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах ( ст. 2 ГПК України ).

Прокурор може підтримувати цивільний позов про відшкодування шкоди, заподіяної злочином, у кримінальному процесі, який поданий цивільним позивачем ( це може бути і потерпілий від злочину ).

Письмові вказівки прокурора ( ст. 27 Закону ) . Передбачений КПК письмовий документ, у якому наглядаючий прокурор визначає для слідчого обов’язкові для виконання ним у  кримінальній справі слідчі та інші процесуальні та організаційні дії.

Санкція прокурора – письмовий реквізит ( затвердження ) прокурора на постанові особи, у провадженні якої знаходиться кримінальна справа, щодо проведення нею відповідних процесуальних дій, без якого виконувати цю дію не можна.

Затвердження прокурора – засіб прокурорської діяльності у кримінальному процесі. Для прикладу ч. 1 ст. 109 КПК України передбачено, що дізнання у справах закінчується складанням постанови про направлення справи для провадження досудового слідства, яке затверджується прокурором.

Нагляд за додержанням і застосуванням законів. Завданням цього виду нагляду полягає у тому, щоб за допомогою повноважень прокурора досягнути:

  • чіткого і неухильного виконання законів піднаглядними органами та установами  та їх посадовими особами
  • скасування актів і припинення діяльності, які суперечать законам і підзаконним НПА.

Об’єкти нагляду:

  • Кабінет Міністрів України;
  • Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;
  • Інші органи державного і господарського управління та контролю;
  • Рада Міністрів АРК, місцеві ради, їх виконавчі органи;
  • Органи військового управління, військові обєднання, зєднання частини підрозділи, установи, військові навчальні заклади ЗСУ, СБУ, Прикордонних військ тощо.
  • Політичні партії, громадські організації, масові рухи;

    Підприємства, установи, організації, а також посадові особи цих юридичних  осіб  та громадяни.

Предмет даного виду прокурорсько-наглядової діяльності та повноваження  прокурора при його здійснені, передбачені ст. ст. 19, 20 Закону України “ Про прокуратуру.

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність.

Об’єкти нагляду( органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність):

  • підрозділи ОВС
  • підрозділи органів СБУ
  • підрозділи прикордонних військ
  • органів державної податкової служби
  • управління державної охорони
  • оперативні підрозділи органів та установ Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Предмет прокурорського нагляду – додержання цими органами законів щодо охорони прав і свобод громадян; встановленого порядку провадження оперативно-розшукової діяльності й забезпечення законності рішень, що ними приймаються.

Нагляд за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства. Дві групи об’єктів цього нагляду:

  • органи дізнання ( ст. 101 КПК України ):
  • органи досудового слідства ( ст. 102 КПК України ).

Ст. 29 Закону “ Про прокуратуру” визначає предмет прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства як:

  • захист особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань;
  • виконання вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин;
  • запобігання незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності;
  • охорона прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством
  • здійснення заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що їм сприяють.

Ще однією складовою цього нагляду виступає встановлений законом порядок вирішення заяв ( повідомлень ) про злочини та їх розслідування.

Третьою складовою предмета прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства є законність процесуальних (тобто передбачених КПК ) рішень, що приймаються піднаглядними органами.

Вказівки прокурора, його заступника органам, які проводять дізнання та досудове слідство щодо порушення кримінальних справ і провадження розслідування, які даються відповідно до кримінально-процесуального законодавства, є обов’язковими для цих органів.

Нагляд за додержанням законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах, а також під час застосування інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Предмет цієї галузі прокурорського нагляду визначено у ст. 44 Закону “ Про  прокуратуру”:

  • законність перебування осіб у місцях тримання затриманих, попереднього ув’язнення, виправно-трудових установах, інших установах, що виконують покарання або заходи примусового характеру, призначені судом;
  • додержання, передбаченого кримінально-виконавчим законодавством порядку та умов тримання або відбування покарання особами в цих установах;
  • додержання встановлених законодавством прав осіб, що перебувають у цих установах, і виконання ними своїх обов’язків;
  • законність наказів, розпоряджень і постанов адміністрації виправно-трудових та інших установ, що виконують кримінальні покарання або інші заходи примусового характеру, пов’язані з обмеженням особистої свободи громадян.

Мета нагляду – сприяти законному виконанню вироку суду; контролювати щоб визначені засоби впливу діяли за своїм призначенням; забезпечити координацію та уніфікацію практики різних органів, які беруть участь у виконанні покарань та інших примусових заходів, що обмежують особисту свободу особи.

Об’єкти нагляду:

  • органи та установи Державного департаменту з питань виконання покарань;
  • місця тримання затриманих ОВС та прикордонної служби;
  • ОВС;
  • Дисциплінарні батальйони ( роти );
  • Гарнізонні гауптвахти;
  • Психіатричні стаціонари Міністерства охорони здоров’я України;
  • Спеціалізовані державні органи.

Особливою галуззю прокурорської діяльності ( не нагляд ) є підтримання державного обвинувачення в суді та представництво інтересів громадянина і держави у судах ( глава 3 Закону “ Про прокуратуру ).

Завдання прокурора у судовому процесі полягає у розгляді справ у судах, додержуючи принципу незалежності суддів та підкорення  їх тільки закону,  сприяє виконанню вимог закону про всебічний, повний і об’єктивний розгляд справ та постановленню судових рішень, що ґрунтуються на законі.

Прокурор може вступати в справу в будь-якій стадії процесу, у випадках передбачених законом зобов’язаний своєчасно вжити передбачених законом заходів  до усунення порушень, хоч би від кого вони виходили. Прокурор має рівні права з іншими учасниками судового засідання.