• злочинність як сукупність злочинів різного виду;
• сфера кримінально-правової боротьби зі злочинністю як діяльність по виявленню, розкриттю, розслідуванню, судовому розгляду і попередженню злочинів.

Стосовно до криміналістичного дослідження, зазначені дві підсистеми об'єкта називають ще злочинною, або криміналістичною, діяльністю.

Дослідження такого об'єкта криміналістики, як злочинність вимагає розробки криміналістичної характеристики різних видів злочинів на основі узагальнення їх типових ознак (слідів), вивчення і систематизація яких необхідні для ефективного виявлення, розкриття і попередження злочинів.

Дослідження іншого об'єкта криміналістики - сфери кримінально правової боротьби зі злочинністю передбачає вивчення:

• кримінального законодавства;
• законодавства, що регулює відношення у сфері боротьби зі злочинністю (Кримінально-процесуального кодексу України (надалі - КПК), законів України "Про міліцію", "Про оперативно-розшукову діяльність" та ін.);
• діяльності правоохоронних органів і узагальненого досвіду їх боротьби зі злочинністю;
• провадження по кримінальних справах у суді;
• кримінально правової галузі знань.

З юридичних наук проблеми злочинності й боротьби з нею безпосередньо вивчає кримінально правова галузь, до якої належать науки кримінального права, кримінального процесу, кримінології, криміналістики, оперативно-розшукової діяльності, кримінально-виконавчого права, кримінально-правової статистики і низка інших суміжних дисциплін: судова медицина, судова психіатрія, судова бухгалтерія, судове товарознавство та ін.

Злочинність є об'єктом дослідження й інших галузей знань, виходячи з їх цілей, у межах відповідного предмета вивчення. Наприклад, злочинність як об'єкт дослідження суспільства вивчається філософією, філософією права, соціологією, психологією та іншими науками.

Розвиток наук, що вивчають злочинність, склався так, що кожна з них вивчає загальний об'єкт під кутом зору свого предмета дослідження, утворюючи загальну систему пізнання об'єкта.

Для успішного ведення боротьби зі злочинністю необхідні знання, що на нормативно-правовій основі визначають:

• які діяння є злочинними і з якими ознаками складу злочину (наука кримінального права);
• які методи і засоби виявлення і дослідження слідів що проявляються при підготовці до злочину, його здійсненні та прихованні (криміналістика)',
• який порядок збирання, перевірки, оцінки доказів, процесуального провадження по кримінальних справах (наука кримінального процесу);
• які типові обставини, що сприяли здійсненню визначених видів злочинів і заходи для їхнього попередження (кримінологія);
• які методики і засоби виявлення та припинення злочинних діянь, що готуються і почалися (наука оперативно-розшуково діяльності);
• яка кількісна характеристика злочинності, діяльності органів боротьби зі злочинністю, її тенденції (кримінально-правова статистика);
• які можливості одержання і використання кримінальної інформації для контролю латентності й рецидиву злочинів, розслідування злочинів, вчинених в умовах кримінально-виконавчих установ (кримінально-виконавче право).

У системі зазначених наук криміналістиці належить координуюча роль як галузі, що вивчає проблеми виявлення, фіксації, вилучення, дослідження слідів у вигляді змін, що відбуваються в результаті злочинної діяльності, як загального інформаційного джерела, використовуваного для вивчення злочинів, розробки їх відповідних характеристик: кримінально правової (кваліфікаційної), кримінально-процесуальної (доказової), кримінологічної (попереджувальної), криміналістичної (слідової).