У результаті порівняння може бути встановлений збіг низки ознак і розбіжність інших. Залежно від виду дослідження експерт пояснює це даними конкретної науки, але завжди і в усіх випадках необхідно:

при поясненні відмінностей враховувати:

• зміни властивостей об'єктів ідентифікації;
• зміни умов прояву властивостей;
• зміни матеріально-фіксованого відображення;

при поясненні збігу враховувати:

• стійкість ознак;
• наскільки часто ознака зустрічається в об'єктах ідентифікації (чим більш рідкісною є ознака, тим вона цінніша);
• конкретні умови відображення об'єктів ідентифікації.

Істотне значення для наукового пояснення й збігу і відмінностей в ознаках має вивчення умов і механізму утворення ознак.

Висновок про тотожність, відмінність або групову належність, яким закінчується ідентифікація, повинен будуватися на даних дослідження і бути обґрунтованим. Цей висновок повинен бути результатом глибокої оцінки збігу і відмінності в ознаках, при цьому ознаки повинні розглядатися у взаємозв'язку і взаємозалежності, як єдиний комплекс ознак об'єкта.

Для висновку про наявність тотожності необхідним є збіг комплексу ознак, неповторних у даному сполученні та ні в якому іншому об'єкті. Для тотожності необхідним є збіг саме комплексу ознак, окремі ознаки можуть бути у багатьох об'єктів. Таким чином, для індивідуальної ідентифікації (встановлення конкретної тотожності) необхідним є збіг комплексу загальних і окремих ознак. Критерієм для вирішення питання про достатність даного комплексу для висновку про тотожність є практика, наукові положення.

Для висновку про групову належність (групову ідентифікацію) необхідним є збіг всіх істотних ознак даної групи (роду, виду, системи, сорту, марки тощо), тобто таких ознак, за відсутності однієї з яких виключається приналежність об'єкта до групи.

Результат ідентифікації може бути виражений:

• у позитивній формі - тотожність установлена;
• у негативній формі - установлена відмінність;
• у категоричній формі - інше вирішення даного питання за переконанням експерта неможливе;
• у ймовірній (передбачуваній) формі - існує велика можливість даного рішення, інше рішення хоча і малоймовірне, але можливе, припустиме.

Наукова достовірність визначається в результаті вирішення таких основних питань:

• чи необхідні спеціальні знання для вирішення питання про тотожність і якщо так, то чи була призначена експертиза, чи достатньо кваліфікований експерт;
• чи були надані експерту необхідні об'єкти; чи мали вони потрібні властивості;
• у яких умовах провадилася ідентифікація;
• чи є науковими метод і засоби, які застосовувалися при порівняльному дослідженні;
• наскільки обґрунтований збіг комплексу ознак; чим мотивуються відмінності;
• чи немає логічних суперечностей.

Література:

Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. — Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. — К: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. — 684 с.