Логічно наступною функцією місцевих рад, їх голів є формування і остаточне вираження ними волі та інтересів територіальної громади. Зрозуміло, у формуванні волі жителів громади беруть участь усі суб’єкти системи місцевого самоврядування.

Однак остаточне оформлення волевиявлення мешканців громади – прерогатива її представницьких органів, які видають правові акти, обов’язкові до виконання всіма жителями територіальної громади. Тому і Закон про місцеве самоврядування характеризує представницький орган місцевого самоврядування як виборний орган, що складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади та приймати від її імені рішення (ст.1).

Наступною, як на нашу думку, самостійною за змістом функцією представницьких органів місцевого самоврядування є функція контролю у визначених законодавством випадках за діяльністю інших елементів системи місцевого самоврядування.

Так обов’язковою попередньою умовою щодо функціонування органів самоорганізації населення є дозвіл відповідної місцевої ради (ст.14 Закону про місцеве самоврядування). Також місцеві ради вправі достроково припинити повноваження органів самоорганізації населення у разі невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті ради, її виконавчого комітету, загальних зборів громадян або невиконання своїх повноважень (ст.80 Закону про місцеве самоврядування).

Вкажемо, з цього приводу, що місцеві ради, їхні виконавчі органи (ст.38 п.7 Закону про місцеве самоврядування) реєструють об’єднання громадян, органів територіальної самоорганізації населення, звісно ж, перевіряючи, чи є для таких дій законні підстави.

Або ще один приклад. Законодавець (ст.8 Закону про місцеве самоврядування) передбачає можливість проведення загальних зборів громадян за місцем проживання для вирішення питань місцевого значення. Дію рішень зборів, прийнятих з порушенням Конституції та законів України, може бути зупинено відповідною місцевою радою або її виконавчим органом до вирішення питання про їх законність у судовому порядку [6, ст.14].

Вищевикладене щодо функцій самоврядних представницьких органів підтверджує висновок про інтегруючу їх роль у системі місцевого самоврядування України.

Література:

1. Энциклопедический словарь. – М, 1984.

2. Афанасьев В.Т. Системность и общество. – М, 1980.

3. Блауберг И.В., Юдин Э.Г. Становление и сущность системного подхода. – М, 1973.

4. Див.: Вступні розділи Всесвітньої Декларації і Європейської Хартії місцевого самоврядування та розділ 1 Закону про місцеве самоврядування Закон України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №24. – Ст.170.

5. Положення про загальні збори громадян за місцем проживанням в Україні, затверджене Постановою Верховної Ради України 17 грудня 1993р. // Голос України. 1994 . – 19 бер.