Норми права та кваліфікація правовідносин у міжнародному приватному праві

Кроком уперед у творенні цивільного законодавства України є передбачена у проекті Цивільного кодексу України ст.1554 за назвою “Правова кваліфікація” [3, с.1122]. У ч.1 цієї статті вказано, що правова кваліфікація судом або іншим державним органом України фактичних обставин, пов’язаних із правовими відносинами, для визначення права, що підлягає застосуванню, ґрунтується на їх тлумаченні відповідно до права України, якщо інше не передбачено законом. У ч.2 зазначено: "… якщо юридичні інститути не відомі праву України, або відомі під іншою назвою, або з іншим змістом і не можуть бути визначені шляхом тлумачення за правом України, то при їх правовій кваліфікації необхідно також враховувати право іноземної країни".

Отже, ч.1 зазначеної статті стосується кваліфікації фактичних обставин справи, ч.2 – тлумачення та кваліфікації юридичних інститутів. Проте не вказано, якими принципами треба керуватися при тлумаченні та кваліфікації норм права, до того ж слід чіткіше сформулювати назву вказаної статті, приміром: "Правова кваліфікація фактичних обставин справи, юридичних інститутів та норм".

Література:

  • Корецкий В.М. Избранные труды. / Ред.кол.: Денисов В.Н. и др.-К.: Наук. думка, 1989. – Кн.1.
  • Див.: Лунц Л.А. К вопросу о “квалификации” в международном частном праве // Cоветский ежегодник международного права. 1979.-М.: Наука, 1980.
  • Українське право.-1996.-№2.