Останнім часом спостерігається посилення міжнародного двостороннього співробітництва України з багатьма державами. Наприклад, результатом співробітництва з Угорщиною стали понад двадцять угод з торговельно-економічних питань та інших, укладених з 1991 по 1999 рр. Це, зокрема, Угода про торговельно-економічні зв'язки та науково-технічне співробітництво від 31 травня 1991 р., Угода про економічне, науково-технічне та виробниче співробітництво від 26 лютого 1993 р., Меморандум між Урядом України та Урядом Угорської Республіки про напрями розвитку економічних зв'язків та лібералізацію двосторонніх торговельно-економічних відносин від 11 листопада 1997 р. Це й низка угод, норми яких регулюють правовідносини у конкретній сфері діяльності (інвестування, перевезення тощо). Вже кілька років зовнішньоекономічними відомствами України та Угорщини обговорюється можливість укладення угоди про вільну торгівлю.

Угоди про торговельно-економічне співробітництво можуть мати норми про певний вид режиму щодо товарообміну та інших форм економічних зв'язків. Здебільшого це режим найбільшого сприяння. Він може надаватися стосовно мита і податків, консульських зборів і податків, які будуть або можуть бути застосовані до імпорту, експорту, транзиту і зберігання товарів, способів їхнього стягнення, а також щодо митних процедур і формальностей. Так, держави-учасниці договору часто звільняють від мита, податків і зборів:

• у разі ввезення на свою територію зразків будь-яких типів товарів, які походять з території іншої договірної держави, якщо вони призначаються виключно для оформлення заявок на товар, представлений цими зразками;
• каталоги, прейскуранти, торговельну інформацію та рекламні матеріали включно з кіноплівками;
• товари й предмети, призначені для ярмарок і виставок;
• предмети, прилади, матеріали та інструменти для дослідів, випробовувань та ремонту;
• обладнання й прилади, призначені для проведення монтажних, пусконалагоджувальних та інших видів робіт, що підлягають подальшому вивезенню;
• предмети й матеріали, призначені для забезпечення робіт, у т. ч. й такі, що є частинами створюваних об'єктів;
• майно та засоби, що ввозяться як частина статутного фонду СП;
• марковану тару, яка імпортується для наступного її наповнення.

Договірні держави можуть погодитися надати одна одній режим найбільшого сприяння з усіх питань, пов'язаних з морським і повітряним сполученням. Зокрема, судна під час виходу, входу та перебування в портах можуть користуватися найбільш сприятливими умовами, що їх обидві держави нададуть суднам під прапором третіх держав. В угодах можуть зазначатися сфери чи регіони торговельно-економічної діяльності, що на них держави не поширюватимуть режим найбільшого сприяння, як-от: на пільги та переваги, що надаються з метою полегшення прикордонної торгівлі або випливають із митних союзів, інших форм економічної інтеграції тощо.

Договори можуть установлювати дискримінаційний режим для юридичних осіб та організацій. При цьому характер їхнього капіталу - приватний, державний чи змішаний - значення не має. Це потверджується й нормами національного законодавства. Так, у ч. 2 ст. 38 Закону України "Про інформаційні агентства" зазначено, що міжнародними договорами, ратифікованими Україною, може передбачатися пільговий порядок розповсюдження продукції інформаційних агентств.

Держави-учасниці договорів можуть надавати одна одній необхідні пільгові умови для оформлення, запису або перенесення у відповідний реєстр(и) промислової власності патентів, марок, торгових найменувань, позначень місця походження, які охороняють товари, відповідно до своїх законодавств із дотриманням міжнародних угод.