Наприклад, можливо встановити наступний перелік таких критеріїв, які потребують обов’язкової перевірки із залученням всіх правоохоронних органів:

• українські суб’єкти підприємницької діяльності заявляють для експорту продукцію на суму більше 500 тис. грн. за цінами, що значно перевищують середньосвітові, або не користується попитом на світовому ринку (це потребує створення єдиної бази відповідних даних щодо основних видів таких товарів та цін на них з її постійним оновленням);
• в якості експортерів (прямо чи опосередковано, за договорами комісії) виступають фірми, які не відносяться до переліку загальновідомих українських великих підприємств-експортерів або які раніше взагалі не здійснювали зовнішньоекономічної діяльності (це також потребує створення єдиної бази відповідних даних, утому числі з використанням наявної в органах внутрішніх справ та СБУ інформації щодо підприємств, діяльність яких контролюється організованими злочинними групами);
• однією зі сторін зовнішньоекономічного контракту виступають фірми-нерезиденти, які зареєстровані в офшорних зонах або здійснюють розрахунки через фінансові установи, що в них розташовані (це потребує створення єдиної бази відповідних даних, а також налагодження оперативної взаємодії з правоохоронними органами інших держав, у тому числі з використанням можливостей Інтерполу);
• інші обставини, що викликають сумніви щодо реальності проведення експортних операцій (маршрут транспортування не передбачає доставку кінцевому споживачеві або здійснюється транзитом через декілька країн, вантаж перевозиться нехарактерним видом транспорту і т. ін.).

У подібних випадках слід передбачити обов’язкове проведення спільних перевірок представниками митних, податкових та, за необхідності, інших правоохоронних органів, починаючи вже з моменту заявки на оформлення митних документів щодо проведення сумнівної експортної операції.

Метою таких перевірок повинно бути встановлення як фактичної вартості продукції, що експортуватиметься, так і обставин, пов’язаних з її виготовленням, придбанням і реалізацією на території України (передусім, з точки зору сплати податку на додану вартість).

Водночас з метою перевірки фактичної відповідності заявлених для експорту товарів даним, які містяться в документах, наданих для митного оформлення, ці товари підлягають обов’язковому огляду працівниками митних органів (за необхідності, – із залученням спеціалістів або експертів).

При цьому у разі виявлення невідповідності продукції, що експортується, заявленим у вантажно-митній декларації даним щодо неї, митні органи у встановленому законом порядку повинні невідкладно вирішувати питання щодо порушення адміністративного провадження за порушення митних правил або кримінальних справ за фактом замаху на контрабанду. Водночас вони повинні надсилати відповідну інформацію до спеціально визначених підрозділів інших правоохоронних органів для перевірки всіх інших питань, пов’язаних з діяльністю фірм-експортерів.

В інших випадках митні органи одночасно з оформленням вантажно-митних декларацій надсилають до країн призначення офіційні на підставі вже укладених міжнародних угод запити про надання інформації щодо митної вартості експортованих товарів, яка задекларована при їх ввезенні на територію цих країн.

Подальша перевірка фінансово-господарської діяльності фірм, які здійснюють сумнівні експортні операції, продовжує проводитися податковими та, за необхідності, іншими правоохоронними органами з тим, щоб на момент їх можливого звернення за відшкодуванням податку на додану вартість мати вичерпну інформацію щодо законності такого відшкодування.

Впровадження такого порядку взаємодії контролюючих та правоохоронних органів може бути здійснено в межах чинного законодавства, тобто не потребує внесення до нього кардинальних змін або додаткових витрат бюджетних коштів.

Найбільш прийнятним у зв’язку з цим кроком вбачається прийняття спільного наказу Державної митної служби, Державної податкової адміністрації, МВС, СБУ та Державного казначейства України (за необхідності, – й інших контролюючих і правоохоронних органів), в якому буде встановлено порядок взаємодії таких органів з одночасним чітким розмежуванням їх прав та обов’язків щодо запобігання незаконному відшкодуванню податку на додану вартість.

Недосконалість чинного законодавства з питань справляння та відшкодування податку на додану вартість та відсутність єдиної практики при розгляді судами справ за позовами платників податків.

Цей чинник значною мірою обумовлює існування зазначених вище причин, оскільки саме прогалини, а інколи – й протиріччя положень чинного законодавства у сфері оподаткування, у кримінальному та кримінально-процесуальному, господарському та господарсько-процесуальному законодавстві, інших законодавчих актах, які регламентують діяльність контролюючих і правоохоронних органів, вкрай негативно впливають на результативність їх діяльності. Недосконалість законодавства призводить до фактичного перекручення суті податку на додану вартість, спотворює його економічний зміст.

Чинне законодавство, на жаль, поки що дає можливість для ухилення від сплати податків на додану вартість з використанням при цьому судових рішень, якими митні органи зобов’язуються здійснити митне оформлення імпортних товарів виключно за вартістю, вказаною у товарно-супровідних документах, хоча вона завідомо не відповідає їх фактичній митній вартості.

Список використаних джерел:

1. Корнякова Т.В. ПДВ – найбільш криміналізований податок в Україні // Газета "Антикорупція". – 2004. – 14 черв. – № 1. – С. 1.

2. Гега П.Т., Доля Л.М. Основи податкового права: Навч. посібник. – К.: Знання. – 2003. – С. 80.

3. Закон України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 21.

4. Федосов В.М., Опарін В.М., П’ятаченко Г.О. та ін. Податкова система в Україні: Підручник. – К.: Либідь, 1994. – С. 164.

5. Матеріали Спеціальної комісії з перевірки додержання законодавства з питань відшкодування податку на додану вартість, 2004.

6. Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 16.

7. Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо підвищення ефективності справляння податку на додану вартість" // Урядовий кур’єр. –2004. – 26 черв. – № 119.