Як підсумок можна сказати, що правова соціологія не тільки виконує важливі загальнонаукові функції у межах юриспруденції, але і робить свій внесок у вирішення кардинальних завдань сучасної соціально-правової практики, які пов’язані з науковим забезпеченням реформ, що проводяться у країні, досягненням громадської злагоди, попередженням і своєчасним розв’язанням соціальних конфліктів, створенням умов для стійкого правопорядку, реалізацією прав і свобод особистості, затвердженням у країні громадянського суспільства і правової держави.

Методи правової соціології

Метод науки це шлях наукового пізнання соціальної дійсності. Соціологія права використовує різні загальнонаукові методи:

• діалектичний метод - виходить з принципів єдності і боротьби протилежностей як джерела розвитку, єдності логічного й історичного у пізнанні, включаючи сходження від абстрактного до конкретного, поєднання аналізу і синтезу;
• метод системного аналізу - спрямований на дослідження об’єкта як частини цілого і як цілого, яке складається з частин, як системної цілісності, робить акцент на виявленні механізмів забезпечення цілісності об’єкта, на аналізі зв’язків між різними елементами системи;
• метод структурно-функціонального аналізу - один з напрямів системного підходу, який розглядає об’єкт дослідження як структурно розчленовану цілісність, в якій кожний елемент структури має своє функціональне призначення;
• статистичні методи - математичні методи досліджень масових явищ випадкового характеру;
• методи соціально-психологічних досліджень - насамперед різні способи тестування тощо.

Особливе місце посідають соціологічні методи емпіричних досліджень - методи збирання емпіричної інформації (спостереження, опитування, аналіз документів, експеримент).