Особливо кваліфікуючою ознакою є настання в результаті вчинення злочину таких суспільне небезпечних наслідків, як загибель людей або інших тяжких наслідків (ч. З ст. 110 КК). Під іншими тяжкими наслідками треба розуміти настання великої матеріальної шкоди, зруйнування або пошкодження прикордонних інженерних споруд чи інших важливих об'єктів тощо. Психічне ставлення до наслідків, передбачених у ч. З ст. 110, може характеризуватися тільки необережністю.

Посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК).

Специфічною ознакою цього злочину є потерпілий. Ним може бути тільки державний чи громадський діяч, обраний (призначений) на посаду у встановленому Конституцією і законами України порядку. Перелік осіб, які можуть бути потерпілими, міститься у ст. 112 і є вичерпним. Тому посягання на життя інших вищих посадових осіб України за мотивами їх державної діяльності не тягне відповідальності за ст. 112 і за відповідних обставин кваліфікується за п. 8 ч. 2 ст. 115 або за іншою відповідною нормою Особливої частини КК.

З об'єктивної сторони злочин полягає у посяганні на життя - вбивстві або замаху (як закінченому, так і незакінченому) на вбивство державного чи громадського діяча, які можуть проявитися у діях (здійснення пострілу, вкладення радіоактивних речовин у робоче крісло тощо) або у бездіяльності (наприклад, невчинення необхідної медичної процедури).

Правильна кваліфікація дій винного за ст. 112 потребує встановлення часових меж, в яких та чи інша особа виконує повноваження державного чи громадського діяча. Посягання на їх життя може бути вчинено як в період виконання ними своїх повноважень, так і після складення повноважень з метою помститися за їхню минулу діяльність.

Злочин є закінченим з моменту здійснення замаху, незалежно від настання фактичних наслідків (шкода здоров'ю державного діяча може бути не заподіяна зовсім).

Злочини проти основ національної безпеки в економічній, екологічній і воєнній сферах

Диверсія (ст. 113 КК). Предметом диверсії можуть бути:

• будівлі, споруди та інші об'єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, від діяльності яких залежить життєдіяльність регіонів чи інших великих територій, належне функціонування певних галузей економіки, структур державного управління (електростанції, трубопроводи, мости, дамби, греблі, вокзали, порти, метрополітени тощо), у т. ч. підприємства, зруйнування чи пошкодження яких само по собі є фактором небезпеки (хімічні підприємства, пожежонебезпечні виробництва тощо);
• стада тварин, риба у водоймищах;
• посіви сільськогосподарських чи інших культур, лісові масиви тощо.

Об'єктивна сторона диверсії проявляється в семи формах, кожна з яких передбачає вчинення суспільне небезпечних дій (зокрема, вибухів і підпалів), спрямованих на:

• масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров'ю;
• зруйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення;
• радіоактивне забруднення;
• масове отруєння;
• поширення епідемій;
• поширення епізоотій;
• поширення епіфітотій.

Диверсія, вчинена у будь-якій із її форм, є закінченою з моменту вчинення вибуху, підпалу, затоплення, обвалу чи інших дій відповідної спрямованості, незалежно від того, чи фактично настали ті або інші наслідки.

Вибух - це процес вивільнення великої кількості енергії в обмеженому об'ємі за короткий проміжок часу внаслідок миттєвого хімічного розкладання відповідних хімічних речовин чи їх сумішей та створення сильно нагрітих газів, а підпал - це свідоме викликання пожежі шляхом застосування джерела вогню до певних об'єктів.

До інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їх здоров'ю, на зруйнування або пошкодження певних об'єктів можна віднести, скажімо, пошкодження дамби гідроелектростанції, яке потягло затоплення населеного пункту, пуск ракети, спрямованої на важливий воєнний об'єкт, організація катастрофи тощо.

Масове знищення людей - це позбавлення життя багатьох людей (конкретна їх кількість визначається з урахуванням обставин справи).

Під тілесними ушкодженнями розуміється порушення анатомічної цілісності тканин, органів та їх функцій, що виникає як наслідок дії одного чи кількох зовнішніх ушкоджуючих факторів -фізичних, хімічних, біологічних, психічних, а під іншою шкодою здоров'ю людей - неврологічний розлад, втрата працездатності тощо.

До дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, можуть бути віднесені, наприклад, зруйнування чи пошкодження джерел іонізуючого випромінювання, порушення агрегату, виробу, де знаходяться радіоактивні речовини, тощо.

Під масовими отруєннями розуміється заподіяння шкоди життю чи здоров'ю більш-менш широких кіл населення шляхом їх отруєння. Дії, спрямовані на масове отруєння, полягають у домішуванні токсичних речовин до води, повітря, продуктів харчування тощо.

Епідемія - це процес масового поширення заразних захворювань людей (чуми, холери тощо), що відбувається на значній території за відносно короткий проміжок часу, коли показник інфекційної захворюваності серед населення певної місцевості та у певний час перевищує звичайний рівень, характерний для даної інфекційної хвороби, та характеризується відповідною динамікою.

Епізоотія - це такий, що характеризується безперервністю на значній території за відносно короткий проміжок часу, процес масового поширення заразних (інфекційних та паразитарних) захворювань (сказу, чуми, ящуру тощо) сільськогосподарських, свійських, інших тварин.

Епіфітотія полягає у значному поширенні грибкових, вірусних чи бактеріологічних захворювань сільськогосподарських рослинних культур, лісових насаджень, водних та інших рослин. Такі захворювання можуть бути спричинені дією шкідників (комах, кліщів) чи фітопатогенів (вірусів, бактерій).

Дії, спрямовані на поширення епідемії, епізоотії чи епіфітотії, можуть полягати у розповсюдженні будь-яким способом на території України збудників чи переносників відповідних хвороб (гризунів, комах, кліщів тощо) чи у спробі такого розповсюдження.

Суб'єктивна сторона диверсії характеризується прямим умислом і метою ослаблення держави. Саме за ознакою мети (не враховуючи деяких інших ознак) диверсію треба відмежовувати від таких суміжних умисних злочинів, як, наприклад, умисне вбивство двох чи більше осіб або способом, небезпечним для життя багатьох осіб, терористичний акт, екоцид тощо.

Література:

• Вартилецька І.А., Плутагир В.С. Кримінальне право України.альбом схем: навч. посібник / За заг. ред. В.Я. Горбачовського.-  К.: Атіка, 2003.- 208с.
• Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Загальна: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2001. - 432 с.
• Коржанський М. Й. Кримінальне право і законодавство України: Частина Особлива: Курс лекцій. - К.: Атіка, 2001. - 544 с.
• Кримінальне право України. Загальна частина: Підручник. (Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична думка, 2004.- 352 с.
• Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю. В. Александров, В. І. Антипов, М.В. Володько та ін.) Вид. 3-тє, переробл. та допов./ За заг. ред. М. І. Мельника, В.А. Клименка.- К.: Юридична думка, 2004.- 656 с.
• Кримінальне  право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер—Право, 2001. - 416 с.