Умовиводи за аналогією використовуються як форма мислення і при застосуванні закону про кримінальну відповідальність. До них вдаються для заповнення прогалин закону, що тягне за собою застосу­вання за аналогією закону чи права. Очевидно, таку діяльність не мо­жна віднести до прийому тлумачення (в тому числі і до тлумачення за аналогією), оскільки вона виходить за межі завдань та процесу тлума­чення (лише якщо не розширяти межі тлумачення до творення нових норм, як це роблять О. В. Смірнов та А. Г. Манукян [15, с 119-127]). Адже при здійсненні тлумачення, в тому числі і за аналогією, ми з’ясовуємо смисл тих положень, що прямо передбачені в законі, вста­новлюємо зміст та обсяг законодавчих понять, виходячи лише з буква­льного розуміння тексту та системних зв’язків закону. І тільки після завершення тлумачення відповідного закону ми можемо виявити про­галини у ньому і ставити питання про їх заповнення за допомогою умовиводів за аналогією.

Саме як діяльність із заповнення прогалин закону розуміють аналогію ті науковці, які заперечують можливість тлумачення за ана­логією, і саме про заборону застосування (а не тлумачення) закону про кримінальну відповідальність за аналогією говориться у ч. 4 ст. 3 КК України. Хоча така заборона, як видається, потребує деякого уточнен­ня, особливо в частині неможливості застосування за аналогією поло­жень Загальної частини КК України. Адже і в науковій літературі вже давно обґрунтовано позицію про допустимість аналогії при застосуванні положень Загальної частини КК України [див., напр., 24, с. 9; 25, с. 51], і на практиці без неї не обходяться (напр., при кваліфікації діянь особи, яка діяла під впливом фактичної помилки, застосовується інститут зама­ху на злочин, хоча формально ознак, перелічених у ст. 15 КК України, в діянні особи нема; положення про умисел, його види, про відповідаль­ність за умисні злочини застосовують і до осіб, які вчинили злочини з формальним складом, хоч у ст. 24 КК України окреслено ознаки прямо­го та непрямого умислів лише щодо злочинів з матеріальним складом; виконавцем (співвиконавцем) вважають й особу, яка вчинила злочин не лише «безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповід­но до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне» (ч. 2 ст. 27 КК України), але й шляхом використання тварин, різноманітних механізмів; співвиконавців у злочинах із спеціальним суб’єктом розгля­дають як пособників і т.д.

Висновки. Отже, законодавча заборона, закріплена в ч. 4 ст. 3 КК України, стосується лише застосування закону про кримінальну відпові­дальність за аналогією. Однак нема заборони тлумачення цього закону за аналогією. Навпаки, використання таких умовиводів у тлумаченні є не лише допустимим прийомом, а й корисним, оскільки забезпечить системність, несуперечність у тлумаченні та однаковий підхід до розу­міння схожих положень. Проте слід строго дотримуватися визначених правил тлумачення за аналогією для отримання вірогідніших результа­тів. Це дослідження стосується загальних положень тлумачення закону про кримінальну відповідальність за аналогією, які можуть бути викори­стані при вирішенні проблем тлумачення окремих положень Загальної та Особливої частин КК України, а також уточнені та конкретизовані.

–––––––––––––––

Шаргородский М.Д. Уголовный закон / М.Д. Шаргородский // Курс уголовного права: в 3-х т. – Ленинград: Юриздат Минюста СССР, 1948. – Т. 3. – 311 с.

Герцензон А.А. Уголовное право. Часть Общая: учеб. пособие / А.А. Герцензон. – М.: РИО ВЮА, 1948. – 496 с.

Недбайло П.Е. Применение советских правовых норм / П.Е. Недбай­ло. – М.: Госюриздат, 1960. – 512 с.

Пиголкин А.С. Толкование нормативных актов в СССР / А.С. Пигол-кин. – М.: Госюриздат, 1962. – 167 с.

Курс советского уголовного права. Часть Общая. Т. 1: Уголовный за­кон / А. А. Пионтковский, А. А. Герцензон, Н. Д. Дурманов, П. С. Ромашкин. – М. : Наука, 1970. – 312 с.

Ковалев М.И. Советское уголовное право: курс лекций. Вып. 2: Советский уголовный закон / М.И. Ковалев. - Свердловск: СвЮИ, 1974. -227 с.

Жоль К.К. Методи наукового пізнання і логіка (для юристів) : навч. посібник / К.К. Жоль. - К: Атіка, 2001. - 288 с

Алексеев С.С. Право: азбука - теория - философия: опыт комплекс­ного исследования / С.С. Алексеев. - М. : Статут, 1999. - 712 с.

Черданцев А.Ф. Толкование права и договора : учеб. пособие для ву­зов / А.Ф. Черданцев. - М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2003. - 381 с

Власов Ю.Л. Проблеми тлумачення норм права : монографія / Ю. Л. Власов. - К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. - 180 с.

Тодыка Ю.Н. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика: монография / Ю.Н. Тодыка. - Х.: Факт, 2003. - 328 с

Михайлович Д.М. Толкование закона: монография / Д.М. Михай­лович. - Х.: ХНУВС, 2004. - 198 с.

Михайлова О.Р. Толкование норм налогового законодательства: учебное пособие / О.Р. Михайлова; под ред. С.Г. Пепеляева. - М.: Статут, 2004. - 142 с.

Чулінда Л.І. Застосування юридико-лінгвістичного та логічного способів тлумачення нормативно-правових актів / Л.І. Чулінда // Законодавст­во України: науково-практичні коментарі. - 2005. - № 2. - С 3-8.

Смирнов А В. Толкование норм права: учебно-практ. пособие / А.В. Смирнов, А.Г. Манукян. - М.: Проспект, 2008. - 144 с.

16 Капліна О.В Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права: монографія / О.В. Капліна. - Х.: Право, 2008. - 296 с

Люблинский П.И Техника, толкование и казуистика уголовного кодекса / П.И. Люблинский; под ред. и с предисл. В.А. Томсинова - М.: Зер­цало, 2004. - 248 с. - (Серия «Русское юридическое наследие»).

Щепельков В Ф. Формально-логические основания толкования уголовного закона [Электронный ресурс]: дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 / Владислав Федорович Щепельков - М.: РГБ, 2003. - 184 с. (Из фондов Рос­сийской Государственной библиотеки).

Энциклопедия уголовного права. Т. 2: Уголовный закон. - СПб.: Изд. проф. Малинина, 2005. - 848 с.

Таганцев НС. Русское уголовное право. Часть общая.: лекции / Н.С. Таганцев. - М.: Наука, 1994. - Т. 1. - 380 с.

Кириллов В.И Логика: учебник для юрид. факультетов и институ­тов / В.И. Кириллов, А.А. Старченко. - М.: Юристъ, 1995. - 256 с.

Музика А.А. Незаконний обіг наркотичних засобів в Україні: кри­мінально-правове та кримінологічне дослідження : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кри­мінологія; кримінально-виконавче право» / Анатолій Ананійович Музика. - К., 1998. - 44 с

Жеребкін В. Є. Логіка : підручник / В. Є. Жеребкін. – [6-те вид., стер.]. – К.: Т-во «Знання» (КОО), 2003. – 255 с.

Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства Украї­ни (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.) / В.О. Навроцький. – К.: Атіка, 2001. – 272 с.

Навроцький В.О. Принцип заборони аналогії і його дія при застосуванні Кримінального кодексу України 2001 року / В.О. Навроцький // Новий Кримінальний кодекс України: питання застосування і вивчення : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [Харків] 25–26 жовтня 2001 р. / редкол.: В.В. Сташис (голов. ред.) [та ін.]. – К.; Харків: Юрінком Інтер, 2002. – 272 с.