622 С. С. ШРАМКО,

молодший науковий співробітник сектора дослідження проблем злочинності та її причин Інституту вивчення проблем злочинності НАПрН України

СТРУКТУРА ЗЛОЧИННИХ ПРОЯВІВ НА ОБ'ЄКТАХ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ: ДОСВІД УЗАГАЛЬНЕННЯ МАТЕРІАЛІВ СУДОВОЇ ПРАКТИКИ

Проаналізовано структуру злочинних проявів у паливно-енергетичній сфері за результатами проведеного вибіркового емпіричного дослідження. Розглянуто злочинність у паливно-енергетичному комплексі за такими критеріями: за виробничо-галузевим розподілом вчинених злочинів, об'єктами злочинних посягань; окремими видами злочинів; предметів зло­чинних посягань; місцем та способом вчинення злочинів.

Постановка проблеми. Уже тривалий час злочинність у паливно-енергетичному комплексі (далі - ПЕК) України є одним із найбез­печніших соціальних явищ, яка завдає суттєвих матеріальних збитків державі, знижуючи рівень її національної безпеки. Економічна криза, яка охопила Україну, - це насамперед криза енергетична, пов'язана з дефіцитом палива, високою ціною на нього, заборгованіс­тю самої галузі, так і її споживачів.

Зусилля Генеральної прокуратури України і підпорядкованих прокуратур спрямовані на ви-конання завдань щодо захисту фінансово-економічних інтересів держави. В інформації, підготовленій Генеральною прокуратурою України «Про стан законності в державі за 2009 рік» відзначається зниження кількості зареєстрованих злочинів на пріоритетних напрямах економіки, зокрема в паливно-енергетичному комплексі (-33,6 %), що відбувається на фоні зменшення загальної кількості злочинів економічної спрямованості і злочинності в Україні взагалі. Але все ж таки додержання вимог законодавства в паливно-енергетичному комплексі є досить гострою проблемою. За результатами перевірок у цьому напрямі прокурорами поруше

но 234 кримінальні справи, з яких 186 направлено до суду, до різних видів відповідальності притягнуто 2,8 тис. посадових осіб, відшкодовано 770 млн грн. Генеральною прокуратурою України особливо акцентується увага на вияв-ленні фактів розкрадання коштів при здійсненні господарських операцій з природним газом, встановлено високу криміналізацію сфери забезпечення за бюджетні кошти пільгових категорій населення на побутові потреби [1].

Ступінь наукової розробки проблеми.

Різні аспекти злочинності в галузях паливно-енергетичного комплексу України досліджу-валися у працях А. Б. Благої, Г. Ю. Дарнопиха, Ю. О. Левченка, Є. В. Марценка, О. Б. Сахарової, О. О. Титаренка, І. О. Христич тощо. Однак комплексного аналізу структури зло­чинності на об'єктах ПЕК України фактично не було.

Виклад основного змісту матеріалу. По-ряд з офіційною статистичною інформацією МВС України щодо стану злочинності еконо­мічної спрямованості в паливно-енергетичному комплексі сектором дослідження про­блем злочинності та її причин Інституту вивчення проблем злочинності НАПрН України проаналізовано додаткові відомості, які були отримані в результаті проведення вибір­кового емпіричного дослідження. Вивчення судової практики проводилося за матеріалами кримінальних справ в одинадцяти регіонах України: Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій та Чернігівській областях. До­сліджувалися винесені у 2004-2007 роках ви­роки судів щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб за злочини, вчинені у паливній та енергетичній сферах. Всього було узагальнено та досліджено 255 вироків.

Отже, проаналізуємо структуру злочинних проявів у паливно-енергетичній сфері. Перш за все звернімося до категоріального апарату, вживаного під час дослідження. Важливою категорією є поняття «структура злочинності». Структура злочинності означає відношення окремого виду злочину або групи злочинів до сукупності злочинів у тому чи іншому регіоні за конкретний період. Вона визначає частку (питому вагу) виділених на певних підставах різних категорій злочинності. Завдяки цьому показнику виявляється будова злочинності, її внутрішній склад. Структура злочинності ви­ражається у відсотках і характеризує її з якіс­ного боку [2, с 24].

Проведене емпіричне дослідження дозволи­ло проаналізувати злочинність у паливно-енергетичному комплексі за такими критеріями: за виробничо-галузевим розподілом вчи­нених злочинів, об'єктами злочинних посягань; окремими видами злочинів; предметів злочинних посягань; місцем та способом вчинення злочинів.

Вибірковий аналіз розглянутих судами кримінальних справ даної категорії свідчить про те, що їх галузеве співвідношення майже збігається з офіційними статистичними показниками щодо зареєстрованих злочинів: на об'єктах електроенергетики вчиняється 62,9 % злочинів, на об'єктах вугільної галузі -31,4 %, на об'єктах нафтогазу - 5,7 %.

Структурний розподіл злочинності в палив­но-енергетичному комплексі за галузями виро­бництва найбільшу ураженість злочинними проявами демонструє в енергетичній галузі. Слід визначити, що електроенергетика - основна галузь економіки, яка забезпечує споживачів енергією. Уся система електроенергетики країни це сукупність електростанцій, електричних та теплових мереж, інших об'єктів еле­ктроенергетики, об'єднаних загальним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної і теплової енергії. Конструкції ліній електропередач, розподільчі станції, трансформаторні вузли складаються із високоліквідного кольорового і чорного металу. У зв'язку з великим попитом на металеві вироби на ринку прийому вторинної сировини господарство енергетичної галузі перетворилося на об'єкт масових злочинних посягань з боку окремих верств населення, які прагнуть незаконного збагачення шляхом зрізання дротів ліній електропередач, розукомплектування трансформаторних конструкцій, крадіжок обладнання комунальних служб, демонтажу залізобетонних опор електромереж, вирізання фраг­ментів силових кабелів тощо [3, с 191].

Вугільна промисловість є однією з най­більш трудомістких галузей народного госпо­дарства зі специфічними умовами виробництва. Вугільна галузь переживає затяжну кризу, яка супроводжується фактами безгосподарно­сті та безвідповідальності посадових осіб, розкраданням бюджетних коштів, призначених для заробітної плати [4, с 108]. Низький рівень фінансування цієї галузі, відсутність контролю за процесом видобутку та викорис­тання вугілля, безвідповідальність керівників вугільних підприємств призвели до зубожіння гірників. Тривалі несплати заробітної плати підштовхують працівників до протиправних дій. Саме тому поширені масові крадіжки вугілля на складах і сховищах, у пунктах відвантаження й розвантаження готової продукції, залізничних лініях, місцях відстоювання вагонів. Крім того, мають місце численні факти викрадання шахтного обладнання, металокріплень, демонтаж транспортерів, вирізання знеструмлених силових електрокабелів, лебідок, міжрамних стяжок, розукомплектування двигунів та інших конструкцій, що містять метал [3, с 192].

Криміногенність у нафтогазовій галузі обу­мовлена низкою чинників: малоефективними механізмами правового регулювання відпові­дальності за правопорушення у сфері видобу­тку, переробки та реалізації нафти та нафто­продуктів, які дозволяють отримувати злочинні доходи та уникнути відповідальнос­ті; зростанням кількості безробітних; незабезпеченістю промислових об'єктів технічною та фізичною охороною.

Дослідження матеріалів кримінальних справ про злочини у нафтогазовій галузі показало, що значна їх кількість порушена за фактами викрадення нафти, газу, газового конденсату та нафтопродуктів шляхом незаконного врізання до магістральних та розподільних трубопроводів. У зв'язку з цим було виявлено, що до чинників, які сприяють крадіжкам, можна віднести недосконалість системи обліку та контролю за обсягами видобутку та відвантаження нафти, наявність шляхів до технологічних вузлів в обхід охоронних постів, відсутність належного забезпечення режиму на охоронному об'єкті, відсутність необхідних і достатніх сил та засобів фізичного та інженерно-технічного захисту на найбільш уразливих ділянках трубопроводу, велика кількість фірм, які беруть участь у технологічному та фінансовому лан­цюгу від видобутку продукції до реалізації в її кінцевому стані.

Результати дослідження показали, що зло­чини, вчинені на об'єктах паливно-енергетичного комплексу, мають стійку корисливу спрямованість. Так, структура злочинності на об'єктах ПЕК за основними групами злочинів розподіляється в такий спосіб: злочини проти власності; злочини у сфері господарської дія­льності; злочини у сфері службової діяльності. Частка злочинів проти власності, вчинених на об'єктах паливно-енергетичного комплексу, за результатами дослідження, отриманими в ході вивчення кримінальних справ, становить 89,1 %, у сфері господарської діяльності -6,9 %, у сфері службової діяльності - 4 %.

Найбільш поширеними економічними зло-чинами були і залишаються до цього часу розкрадання чужого майна. Вони достатньо різ­номанітні і їх вибір визначається, як правило, відомчою специфікою й технологією виробництва [5, с 12]. Дослідження окремих складів злочинів показало, що у структурі злочинів проти власності здебільшого переважають крадіжки -35 %; викрадення шляхом демонтажу та іншим способом електричних мереж, кабельних ліній зв'язку та їх обладнання 28,3 %; заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою - 15,7 %; привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловжи­вання службовим становищем - 9 %.

Значних матеріальних збитків державі за-вдають крадіжки. Предметами крадіжок, як правило, виступають металеві конструкції, по-вітряні лінії електропередач, вугілля, майно підприємства тощо. Унаслідок розукомплектування (викрадення) механізмів порушується робота систем енергопостачання, що створює особливу небезпеку для життя і здоров'я лю­дей. У більшості випадків мали місце крадіжки, які вчинялися систематично. Так, наприклад, у Запорізькій області група осіб за попередньою змовою тільки в період з червня по липень вчинила 10 епізодів крадіжок металічних кутиків з повітряних ліній передач різних напрямів, які належать Запорізьким магістральним електричним мережам, що знаходяться у віданні НЕК «Укренерго» [6]. Сума збитків становила близько 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що за Кримінальним кодексом України вважається особливо великим розміром.

Формою вчинення майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою було самові­льне використання в корисливих цілях електроенергії. Під самовільним використанням електроенергії, теплової енергії з корисливих мотивів слід розуміти дії винного, які свідчать про фактичне використання або наміри вико­ристати електроенергію без відповідного до­зволу чи ухилення від обліку. Узагальнення матеріалів судової практики показало, що ци­ми розкраданнями здебільшого займаються побутові споживачі. Мають місце крадіжки електроенергії, які здійснюються промисловими й торговельними підприємствами, але обсяг цих крадіжок не можна вважати визначальним. Розкрадання електроенергії мають досить чітку тенденцію до зростання, особливо в регіонах із неблагополучним теплопостачанням споживачів або там, де зовсім відсутнє теплопостачан­ня у холодні періоди року. Так, наприклад, громадянин Г. за місцем свого проживання з корисливою метою шляхом зриву пломби на електролічильнику та шляхом накидання про­водів напруги на лінію електропередач поза лічильником, умисно споживав електроенер­гію, яка електричним лічильником не враховувалась [7]. Ці правопорушення тривалі і, як правило, до моменту притягнення винного до кримінальної відповідальності за певний про-міжок часу відповідними органами складається декілька актів (від 5 до 10) про порушення Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Кабінетом Міністрів України [8]. Це говорить про низьку дис­ципліну споживачів.

Як свідчать вивчені матеріали криміналь­них справ, у більшості випадків людей до вчи­нення вказаних злочинів підштовхують скрутні побутові умови.