Ця проблема у кримінальному законодавстві окремих зарубіж­них держав трактується по-різному. Аналогічно вирішується питання про заподіяння у стані сильного душевного хвилювання шкоди і в КК Киргизької Республіки та КК Республіки Азербайджан. Так, у ст.ст. 98, 106 КК Киргизької Республіки, ст.ст. 122, 129 КК Республіки Азербайджан йдеться відповідно про умисне вбивство, вчинене у стані сильно­го душевного хвилювання, та умисне тяжке або особливо тяжке тілес­не ушкодження (заподіяння тяжкої чи менш тяжкої шкоди здоров’ю – за КК Киргизької Республіки та КК Республіки Азербайджан), заподі­яне у стані сильного душевного хвилювання. Проте у п. 5 ст. 54 КК Киргизької Республіки та в ст. 59 КК Республіки Азербайджан серед обставин, що пом’якшують кримінальну відповідальність, передбаче­но вчинення злочину під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного неправомірними (за КК Республіки Азербайджан і амора­льними) діями потерпілого. Таким чином, питання про те, чи повинно тягти за собою кримінальну відповідальність заподіяння в такому стані іншої шкоди, також залишається відкритим.

Чіткіше, на наш погляд, вирішено цю проблему у КК Латвійсь­кої Республіки, Республіки Білорусь, Республіки Молдова, Республіки Вірменії, Республіки Казахстан, РФ. У цих кодексах передбачено кри­мінальну відповідальність за вбивство, вчинене у стані сильного душе­вного хвилювання (ст. 120 КК Латвійської Республіки, ст. 141 КК Рес­публіки Білорусь, ст. 146 КК Республіки Молдова, ст. 98 КК Республі­ки Казахстан, ст. 105 КК Республіки Вірменії, ст. 103 КК РФ), а також за тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження (тяжке та менш тяжке тілесне ушкодження – за КК Республіки Білорусь; тяжку чи се­редньої тяжкості шкоду здоров’ю – за КК Республіки Казахстан, КК Республіки Вірменії та КК РФ), заподіяне у стані сильного душевного хвилювання (ст. 127 КК Латвійської Республіки, ст. 150 КК Республіки Білорусь, ст. 156 КК Республіки Молдова, ст. 108 КК Республіки Ка­захстан, ст. 114 КК Республіки Вірменії, ст. 113 КК РФ). Проте серед обставин, що пом’якшують кримінальну відповідальність, не вказуєть­ся на вчинення злочину у стані сильного душевного хвилювання. У КК Республіки Болгарія стан сильного хвилювання також використовуєть­ся лише як ознака окремих складів злочину. Так, у ст.ст. 118, 132 КК Республіки Болгарія встановлено кримінальну відповідальність відпо­відно за вбивство у стані сильного хвилювання та тяжкі, середньої тя­жкості або легкі тілесні ушкодження, заподіяні у такому ж стані.

У КК згаданих держав серед обставин, що пом’якшують кримі­нальну відповідальність, зазначається вчинення злочину під впливом протиправної чи аморальної поведінки потерпілого (п. 7 ст. 47 КК Ла­твійської Республіки, п. 8 ст. 63 КК Республіки Білорусь, п. «і» ст. 76 КК Республіки Молдова, п. «и» ст. 53 КК Республіки Казахстан, п. 7 ст. 62 КК Республіки Вірменії, п. «з» ст. 61 КК РФ). Таким чином, законодавець, диференціюючи кримінальну відповідальність, включаю­чи таку ознаку як стан сильного душевного хвилювання до суб’єк­тивної сторони окремих складів злочинів, не визнає злочином заподі­яння у такому стані іншої шкоди.

У ст. 31 КК Республіки Білорусь вказується, що кримінальна відповідальність за діяння, вчинене у стані сильного душевного хви­лювання, що раптово виник (афекту), викликаного насильством, зну­щанням, тяжкою образою чи іншими протиправними чи грубими амо­ральними діями потерпілого або тривалою психотравмуючою ситуацією, яка виникла у зв’язку з систематичною протиправною чи аморальною поведінкою потерпілого, коли особа не могла повною мірою усвідомлю­вати значення своїх дій чи керувати ними, настає лише у випадку умисно­го спричинення смерті, тяжкого чи менш тяжкого тілесного ушкодження. Таке законодавче положення виключає будь-які сумніви в тому, чи тягне за собою кримінальну відповідальність заподіяння у стані сильного душе­вного хвилювання, спровокованого протиправною чи аморальною пове­дінкою потерпілого, іншої шкоди, крім умисного вбивства, тяжкого чи менш тяжкого тілесного ушкодження.

На сьогодні також невирішеним залишається питання про кваліфі­кацію дій винного у випадку вчинення ним у стані сильного душевного хвилювання вбивства кількох потерпілих, які своїми протиправними чи аморальними діяннями спровокували виникнення такого стану у винного. Законодавці окремих зарубіжних держав намагаються вирішити цю ситу­ацію на законодавчому рівні. Так, у ч. 2 ст. 98 КК Республіки Казахстан, ч. 2 ст. 105 КК Республіки Вірменії, ч. 2 ст. 111 КК Грузії, ч. 2 ст. 98 КК Киргизької Республіки передбачено кваліфікований вид убивства, вчине­ного у стані сильного душевного хвилювання, - убивство двох чи більше осіб. Очевидно, законодавці названих держав, створюючи такі кваліфіко­вані склади злочинів, намагалися встановити кримінальну відповідаль­ність за вчинення у стані сильного душевного хвилювання вбивства кіль­кох потерпілих, які своїми протиправними чи аморальними діяннями спровокували виникнення такого стану у винного.

Проте треба відзначити, що законодавче формулювання цього кваліфікованого складу злочину у більшості з названих держав є не зовсім вдалим. В окремих державах такий склад злочину сформульо­вано так: «вбивство двох чи більше осіб, вчинене у стані сильного ду­шевного хвилювання» (ч. 2 ст. 105 КК Республіки Вірменії, ч. 2 ст. 98 КК Киргизької Республіки), або - «те саме діяння, вчинене щодо двох чи більше осіб» (ч. 2 ст. 111 КК Грузії). Не важко помітити, що виходячи з букви закону, йдеться не про кваліфіковані види вбивства, вчи­неного у стані сильного душевного хвилювання, яке виникло внаслі­док протиправної чи аморальної поведінки потерпілого, а про окремі склади злочинів. Адже ні у ч. 2 ст. 105 КК Республіки Вірменії, ні в ч. 2 ст. 98 КК Киргизької Республіки чи ч. 2 ст. 111 КК Грузії не вказу­ється на те, що виникнення такого стану сильного душевного хвилю­вання повинно бути обумовлено протиправною чи аморальною пове­дінкою декількох потерпілих. Складається враження, що законодавець передбачає новий склад злочину – вбивство у стані сильного душевно­го хвилювання двох чи більше осіб незалежно від того, якими саме обставинами було обумовлено виникнення такого стану.

Найбільш правильно, на наш погляд, вирішується ця ситуація у ч. 2 ст. 98 КК Республіки Казахстан, де кваліфікований склад цього злочину сформульовано так: «вбивство двох чи більше осіб за вказа­них у частині першій цієї статті обставин». Щоправда, на нашу думку, було б точнішим правильним при формулюванні такого кваліфікова­ного складу злочину додатково зазначити, що стан сильного душевно­го хвилювання повинен бути обумовлений протиправною чи амораль­ною поведінкою потерпілих, на яку вказується у частині першій відпо­відних статей, що передбачають основний склад цього злочину.

Висновки. Аналіз кримінальних кодексів окремих зарубіжних держав у частині встановлення особливостей кримінальної відповіда­льності за злочини, вчинені у стані сильного душевного хвилювання, дає можливість стверджувати, що здебільшого законодавці надають кримінально-правового значення емоційним станам, які знижують зда­тність особи усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними. Вказі­вка на такі емоційні стани використовується при формулюванні окре­мих складів злочинів, переважно вбивств та різних видів тілесних ушкоджень. Зазначаються такі стани і серед обставин, що пом’як­шують кримінальну відповідальність. Таким чином, емоційні стани, що знижують здатність особи усвідомлювати свої діяння та (або) керу­вати ними, використовуються законодавцями як для диференціації, так і для індивідуалізації кримінальної відповідальності.

Для позначення емоційних станів, які знижують здатність особи усвідомлювати свої діяння та (або) керувати ними, в КК зарубіжних держав використовується різна термінологія. Проте, у кримінальних кодексах більшості розглянутих нами держав, все ж вказується на «стан сильного душевного хвилювання». А в окремих кримінальних кодексах поряд із терміном «стан сильного душевного хвилювання» використовується психологічний термін - «афект», що, на нашу думку, істотно звужує поняття стану сильного душевного хвилювання.

–––––––––––

Кримінальне право України. Загальна частина / за ред. П.С. Мати-шевського та ін. - К.: Юрінком Інтер, 1997. - 512 с

Носков Д. Понятие «аффект» в уголовном праве / Д. Носков // Закон­ность. - 2003. - № 6. - С. 38-41

Остапенко Л.А. Кримінально-правова характеристика умисних вбивств при пом’якшуючих обставинах (статті 116, 117, 118 КК України): автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юрид. наук: 12.00.08 / Л.А. Остапенко. - К: Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка, 2003. - 17 с

Подольный Н.А Понятие «аффект» в уголовном праве / НА. Подо­льный // Государство и право. - 2003. - № 4. - С. 62-67.