Окрім розглянутих вище випадків, в КК України трапляється і одночасна вказівка декількох конкретних способів вчинення злочину, яке завершується узагальненим по відношенню до них поняттям (ст.ст. 194 (ч. 2), 195, 225 (ч. 1), 245 (ч. 1), 252 (ч. 2), 347 (ч. 2), 352 (ч. 2), 378 (ч. 2), 399 (ч. 2), 411 (ч. 2). Зокрема, у ст. 195 йдеться про погрозу знищення чу­жого майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним спо­собом. Підпал та вибух є різновидами загальнонебезпечного способу, на що вказує словосполучення «або іншим» у тексті аналізованої кримі­нально-правової норми. Видається, що при зазначені в нормі закону поряд із переліком конкретних способів вчинення злочину узагальненого понят­тя, встановлений у конкретній кримінальній справі спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння повинен відповідати ознакам останнього. Узагальнена характеристика в подібних випадках відображає суспільну небезпеку виділеної групи способів, у зв’язку з чим закон і містить вказівку на спосіб вчинення злочину. Якщо в розглядуваному випадку, спосіб вчинення злочину формально відповідає одному із вказаних в законі (напр. підпал), але з врахуванням обставин справи не відповідає узагальненій характеристиці «загальнонебезпечний спосіб», то слід визна­ти відсутність передбаченої законом ознаки, яка характеризує спосіб вчи­нення злочину, оскільки відсутня загроза життю і здоров’ю людей або загроза заподіяння значних матеріальних збитків.

Часто ті чи інші способи вчинення злочину є ознаками, за допо­могою яких утворюється кваліфікований чи особливо кваліфікований склад цього ж злочину (ст.ст. 194 (ч. 2), 252 (ч. 2), 378 (ч. 2), 399 (ч. 2), 411 (ч. 2) КК. У цьому випадку вони не згадуються законодавцем в основному складі злочину, але з їх наявністю змінюється кваліфікація і настає посилена відповідальність.

Висновок. Необхідно відзначити, що аналізована ознака об’єктив­ної сторони складу злочину може бути обставиною, яка без зміни кримінально-правової кваліфікації обтяжує покарання, якщо не вказана законодавцем при описі основного складу злочину і не передбачена як кваліфікуюча ознака. Так, п. 9, 10, 11, 12 ч. 2 ст. 67 передбачають, що вчи­нення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством, вчинення злочину з особли­вою жорстокістю, вчинення злочину з використанням умов воєнного або надзвичайного стану, інших надзвичайних подій та вчинення злочину загально небезпечним способом є обставинами, які обтяжують покарання.

Трапляються склади злочинів, у яких однакові способи вчинення злочинів виражаються різними термінами. Так, у ст. 115 (п. 5 ч. 2) йдеться про спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб, а натомість у ст.ст. 194 (ч. 2), 245 (ч. 1), 252 (ч. 2), 292 (ч. 2), 350 (ч. 1), тощо зазначений загально-небезпечний спосіб. Цілком слушно О.М. Круглов зауважує: «На сьогодні правова наука досягла такого рівня розвитку, коли починають висуватися все вищі вимоги до використання термінологічної бази конкретної галузі правових знань» [9, c. 153]. Очевидно з цим слід погодитися, а тому таку окрему ситуацію слід вважати недопустимою.

–––––––––––

Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответст­венность / Н.И. Панов. – Х.: Вища школа, 1982. – 159 с.

Кримінальне право України. Загальна частина: підручник / Ю.В. Олек­сандр, В.І. Антипов, М.В. Володько та ін.; за ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка. – [Вид. 3-тє, переробл. та допов.]. – К.: Юридична думка, 2004. – 352 с.

Кримінальне право України. Загальна частина / за ред. М.І. Ба-жанова, В.В Сташиса, В.Я. Тація. – К. - Х.: Юрінком Інтер, 2002. - 415 с

Кудрявцев В.Н. Обьективная сторона преступления / В.Н. Куд­рявцев. - М, 1960.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. - [2-е вид. пере­роб. та доп.]. - К.: Дакор, 2008. - 1428 c.

Див.: Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримі­нальних справах: Навчально-практичний посібник / укл. Б.О. Кирись. - Львів: Ліга-прес, 2008.

Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України: монографія / З.А. Тростюк. - К.: Атіка, 2003. - 144 с

Круглов О.М. Про доцільність використання терміна «службова осо­ба» / О.М. Круглов // Вісник Запорізького юридичного інституту. - 2001. -№ 3. - С 153-163.