СУБ’ЄКТИВНА СТОРОНА РОЗБОЮ

Сторінки матеріалу:

Метою розбою є заволодіння чужим майном, але якщо такої мети немає, то немає і складу злочину розбійного нападу, навіть якщо мотив насильницького посягання був корисливим.

Розглянемо такий приклад з судової практики.

Вироком Апеляційного суду Херсонської області від 16 лютого 2005 р. О. був визнаний винним за ч. 3 ст. 15, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, а за ч. 1 ст. 187 КК України – виправданий за таких встановлених судом обставин:

15 вересня 2004 р. приблизно о 2 годині на залізничній станції с-ще Новоолексїївка Генічеського району Херсонської області О. домовився з Ф., що той на своєму автомобілі ВАЗ 21053 відвезе його за 65 грн. в с. Горностаївка Новотроїцького району Херсонської області.

На шляху у О. виник умисел вбивства Ф. з корисливих мотивів, сплачувати вартість проїзду сумою 65 грн. З цією метою він пересів з переднього пасажирського сидіння на заднє. Близько 4 годин в районі с. Федорівка, коли до місця призначення залишалося лише 2 км, О. під вигаданим приводом попросив зупинити автомобіль, щоб уникнути аварії, і реалізуючи свій умисел вбивства з корисливих мотивів, не бажаючи сплачувати за проїзд, О. заздалегідь виготовленою удавкою, що складалася з ручок та металевої проволоки, намагався задушити Ф., але свій умисел не довів до кінця з незалежної від його волі причини, оскільки так як внаслідок активного опору потерпілого дріт удавки розірвалася. Продовжуючи реалізовувати свій умисел вчинити вбивство з корисливих мотивів, О. намагався задушити Ф. захватом правої руки, але потерпілий, активно опираючись, звільнився від О., і той побіг, залишивши в салоні машини свій паспорт.

Проаналізувавши вчинене О. діяння, суд дійшов висновку, що підсудний розбійного нападу не скоював, оскільки умислу заволодіти майном потерпілого у нього не було. Мотивом для умисного позбавлення життя було бажання уникнути матеріальних витрат на оплату проїзду [14].

Як свідчить цей приклад, метою розбійного нападу може бути лише заволодіння чужим майном. Будь-яка інша корислива мета не утворює підстав для кваліфікації діяння як розбою.

Список використаної літератури:

Кримінальне право України. Особлива частина: Підруч. – К., 2004.

Кримінальне право України. Загальна частина: Підруч. – К., 2004.

Панов Н.И. Способ совершения преступления и уголовная ответственность. – Х., 1982.

Кузнецова Н.Ф. Значение преступных последствий для уголовной ответственности. – М., 1958.

Уголовное право Украины. Общая часть: Учеб. для студ. юрид. вузов и фак. – Х., 1998.

Ярмыш Н.Н. Действие как признак объективной стороны (проблемы психологической характеристики). – Х., 1999.

Рарог А.И. Общая теория вины в уголовном праве: Учеб. пособ. – М., 1980.

Злобин Г.А., Никифоров Б.С. Умысел и его формы. – М., 1972.

Емельянов В.П. Терроризм и преступления с признаками терроризирования: уголовно-правовое исследование. – СПб., 2002.

Семикін М.В. Створення терористичної групи чи терористичної організації: кримінально-правове дослідження. – Х., 2003.

Архів Апеляційного суду Херсонської області за 2007 р., справа №1-15.

Волков Б.С. Проблема воли и уголовная ответственность. – Казань, 1965.

Зелинский А.Ф. Криминология: Учеб. пособ. – Х., 2000.

Архів Апеляційного суду Херсонської області за 2005 р., справа № 1-55.