ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВИХ ЗАСОБІВ ПРОТИДІЇ УМИСНИМ ВБИВСТВАМ ПРИ ПЕРЕВИЩЕННІ МЕЖ НЕОБХІДНОЇ ОБОРОНИ АБО У РАЗІ ПЕРЕВИЩЕННЯ ЗАХОДІВ, НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ЗАТРИМАННЯ ЗЛОЧИНЦЯ
Сторінки матеріалу:
В КК Австрії закріплено положення, відповідно до якого той, хто вчиняє діяння, викликане необхідністю необхідної оборони, поводиться не протиправно. А якщо особа перевищує межі необхідної оборони через збентеження, страх або переляк, то вона не підлягає покаранню [5, с. 44].
Також і в КК Данії зазначається, що якщо особа, на яку напали, здійснює напад у відповідь, то покарання може не застосовуватися при особливо пом’якшуючих обставинах [24, с. 186].
За КК Швейцарії перевищення меж необхідної оборони, за загальним правилом, є караним, однак суддя призначає покарання на свій розсуд, не будучи зв’язаним санкцією, а лише мінімальним розміром цього виду покарання (ст. 66). Перевищення меж необхідної оборони не карається, якщо воно викликано „вибачливим хвилюванням чи збентеженням” [25]. Висновки. Аналізуючи зарубіжний досвід застосування кримінально-правових засобів протидії умисним вбивствам при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця, маємо підстави встановити, що необхідна оборона та затримання особи, яка вчинила злочин всіма законодавчими системами визнаються як правомірна поведінка, необхідна для захисту громадян, суспільства та держави від суспільно небезпечних посягань. У КК більшості країн визнається можливість перевищення меж необхідної оборони та заходів, необхідних для затримання злочинця та заподіяння цим самим істотної шкоди особі, яка здійснює посягання. У державах далекого зарубіжжя заподіяння особі, яка здійснює посягання, смерті при перевищенні меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця здебільшого не є караним. А в країнах СНД відповідальність за таке діяння зберігається, але простежуються тенденції до звуження рамок в оцінці дій як перевищення меж необхідної оборони або заходів, необхідних для затримання злочинця.
––––––––––
Yльманович С.Д. Законu Ману / С.Д. Yльманович. – СПб.: Изд-во С.-Петербург. Император. Ун-та, 1913. – 260 с.
Рейнгард Н.В. Необходимая оборона / Н.В. Рейнгард. – Казань: Изд-во ун-та, 1898. – 222 с.
Уложение Алексея Михайловича. – М.: Императорская академия наук, 1759. – 157 с.
Каролина: Уголовно-судебное уложение Карла V / [пер., предисл. и примеч. С.Я. Булатова]. – Алма-Ата: Наука, 1967. – 152 с.
Див.: Уголовнuй кодекс Австрии. – М.: Зерцало-М, 2001. – 138 с.; Уголовнuй кодекс Республики Польша / [пер. с польск. Д.А. Барилович и др.]; науч. ред. Y.А. Саркисова, А.И. Лукашов; под общ. ред. Н.Ф. Кузнецовой. – Мн.: Тесей, 1998. – 128 с.; Уголовнuй кодекс ФРГ. – М.: Зерцало-М, 2001. – 198 с.
Новuй Уголовнuй кодекс Франции. – М.: Зерцало-М, 1993. – 218. с.
Уголовное право США: сборник нормативнuх актов. – М.: Наука, 1985. – 216 с.
Уголовное право буржуазнuх стран: Общая часть. – М.: Наука, 1990. – 282 с.
Уголовнuй кодекс Республики Болгария / науч. ред. А.И. Лукашов. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. – 298 с.
Уголовнuй кодекс Франции / науч. ред. Л.В. Головко, Н.Е. Крuлова. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 650 с.
Уголовнuй кодекс Бельгии / науч. ред. Н.И. Мацнев. – СПб.:
Юридический центр Пресс, 2004. – 561 с.
Кримінальний кодекс Фінляндії. Загальна частина (англійською мовою) (Finnish Penal Code (General Part). – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http. // wings/ buffalo. edu / bclc / finnish.
Уголовный кодекс Республики Сан-Марино / науч. ред. С.В. Максимов. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 253 с.
Уголовнuй кодекс Испании / науч. ред. Н.Ф. Кузнецова, Ф.М. Решетников. – М.: Зерцало, 1998. – 218 с.
Уголовнuй кодекс Швеции / [по состоянию на 1 мая 1999 г.]. – М.: Изд-во МГУ, 2000. – 167 с.
Ахметшин Н.Х. Современное уголовное законодательство КНР / Н.Х. Ахметшин, А.А. Петухов. – М.: Муравей, 2000. – 305 с.
Модельнuй уголовнuй кодекс для государств-участников СНГ // Правоведение. – 1996. – № 1. – С. 91–138.
Уголовнuй кодекс Российской Федерации. – 20-е изд. – М.: Ось-89, 2007. – 192 с.
Уголовнuй кодекс Республики Беларусь / [Обзор. ст. А.В. Баркова]. – Мн.: Амалфея, 2001. – 320 с.
Хавронюк М.І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації: монографія / М.І. Хавронюк. – К.: Юрисконсульт, 2006. – 1048 с.
Уголовнuй кодекс Республики Казахстан. – Алматu: ЮРИСТ, 2002. – 220 с.
Уголовнuй закон Латвийской Республики / адапт. пер. с латв., науч. ред. и вступ. ст. А.И. Лукашова и Y.А. Саркисовой. – Мн.: Тесей, 1999. – 176 с.
Уголовнuй кодекс Yстонской республики / науч. ред. и пер. с yстон. В.В. Запевалова; [вступ. статья Н.И. Манциева]. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. – 262 с.
Уголовнuй кодекс Дании / науч. ред. и предисл. С.С. Беляева; [пер. с дат. и англ. С.С. Беляева, А.Н. Рuчевой]. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2001. – 230 с.
Уголовнuй кодекс Швейцарии / науч. ред. А.В. Серебренникова. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2002. – 366 с.
- « перша
- ‹ попередня
- 1
- 2
- 3