У п. 29.1 Пекінських правил зазначено, що потрібно докладати зусилль для використання проміжних форм роботи, таких як виправні установи з послабленим режимом, виховні будинки, центри денної підготовки та інші відповідні до них форми, які можуть сприяти належній реінтеграції неповнолітніх в життя суспільства [27]. Видається, що доцільно передбачити для розгляненої категорії неповнолітніх як закриті установи, що займалися б їх психолого-педагогічною реабілітацією, так і заклади, що надавали б неповнолітньому можливість отримувати необхідну допомогу психологів і педагогів, не пов’язану з поміщенням особи в установу закритого типу. У зв’язку з цим доцільно було б розширити перелік примусових заходів виховного характеру, який визначений у кримінальному законі і доповнити його заходами, що за своєю сутністю є психолого-педагогічними, які б застосовувалися до неповнолітніх з відставанням у психічному розвитку, що не пов’язане з психічним розладом.

Отже, у Кримінальному кодексі України доцільно було б передбачити окрему норму, встановивши в ній, що неповнолітній, який на час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, не усвідомлював свого діяння (дію або бездіяльність) або не міг керувати ними через наявне у нього відставання у психічному розвитку, не пов’язане з психічним розладом, не підлягає кримінальній відповідальності. До такої особи рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру. Якщо неповнолітній через таке відставання у психічному розвитку не повною мірою усвідомлював своє діяння (дію або бездіяльність) та (або) не міг керувати ними, зазначену обставину мав враховувати суд при вирішенні питання про кримінальну відповідальність цієї особи. При цьому до неї за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи виховного характеру. Наведені аргументи дають підстави говорити про доцільність розширення переліку примусових заходів виховного характеру, що визначений у ч. 2 ст. 105 КК України, доповнивши його заходами, що за своєю природою є психолого-педагогічними, і які у такому разі слід було б у разі потреби застосовувати до неповнолітнього з відставанням у психічному розвитку, з урахуванням висновку комплексної психолого-психіатричної експертизи.

Видається також доцільним змінити назву ст. 103 КК України „Призначення покарання” на „Вирішення питання про кримінальну відповідальність неповнолітніх, а також застосування до них примусових заходів виховного характеру”, де помістити норму такого змісту:

„При вирішенні питання про кримінальну відповідальність неповнолітніх, застосування до них примусових заходів виховного характеру, суд, крім обставин, передбачених у статтях 65–67 цього Кодексу, враховує умови його життя, виховання, дані про батьків, вплив дорослих, наявність майна або заробітку неповнолітнього, стан здоров’я та загального розвитку та інші особливості особи неповнолітнього”.

Із внесенням відповідних змін до КК України видається, що зазначені обставини враховувалися б не лише у разі призначення неповнолітнім покарання викладення норми, що міститься у ст. 103 КК України, у такій редакції створило б у законодавстві передумови для об’єктивного вирішення питання щодо кримінальної відповідальної відповідальності. Крім того, це сприяло б ширшому застосуванню до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру замість покарання, про що наголошується у низці міжнародно-правових актів.

Підсумовуючи викладене, зауважимо, що в майбутньому детальнішого вивчення потребує питання про види примусових заходів виховного характеру, а саме – психолого-педагогічних заходів, – їх диференціація залежно від ступеня відставання у розумовому розвитку неповнолітніх з метою його реабілітації.

??????????????

Шишков С. Правомерен ли вопрос экспертам о соответствии несовершеннолетнего обвиняемого своему календарному возрасту? / Шишков С // Законность. – 1999. – № 9. – С. 27–30.

Невский И. А. „Трудное” детство, его причины, признаки и формы проявления / Невский И. А. // Вопросы изучения и предупреждения правонарушений несовершеннолетних. – М., 1970. – Ч. 1. – С. 5–17.

Каминская В. И. О совершенствовании судопроизводства по делам несовершеннолетних / Каминская В. И., Гуковская Н. И. // Вопросы изучения и предупреждения правонарушения несовершеннолетних. – М., 1970. – Ч. 2. – С. 58–66.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 5 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. – 2-е вид. змін. і доп. – К. : Видавничий дім „Скіф”, 2006. – С. 292–301.

Андреева Л. А. Рецензия на кн. Н. С. Лейкиной „Личность преступника и уголовная ответственность”/ Андреева Л. А., Волженкин Б. В. // Правоведение. – 1969. – № 3. – С. 142–144.

Чугаев А. П. Индивидуализация ответственности за преступления и ее особенности по делам несовершеннолетних/ Чугаев А. П. – Краснодар : Кубанский гос. ун-т, 1979. – 96 с.

Лейкина Н. С. Личность преступника и уголовная ответственность / Лейкина Н. С. – Л. : изд-во ЛГУ, 1968. – 128 с.

Орлов B. C. Ответственность несовершеннолетних по советскому уголовному праву : автореф. дисс. на соиск. науч. степени канд. юрид. наук / Орлов B. C. – М, 1969. – 30 с.

Орловська Н. А. Осудність та її види (Порівняльний аналіз законодавства України та інших держав) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. / Орловська Н. А. – Одеса, 2001. – 20 с.

Фелинская Н. О психической зрелости несовершеннолетних, совершивших общественно-опасные действия / Н. Фелинская, Е. Холодковская // Социалистическая законность. – 1981. – № 6. – С. 55–56.

Примаченок А. А. Совершенствование уголовно-правовой системы мер борьбы с правонарушениями несовершеннолетних / Примаченок А. А. [под ред. М. А. Ефимова]. – Мн. : Навука і тэхніка, 1990. – 272 с.

Миньковский Г. М. Профилактиа правонарушений среди несовершенноллетних / Миньковский Г. М., Тузов А. П. – К. : Полтиздат Украины, 1987. – 215 с.

Гончар Т. О. Неповнолітній як суб’єкт відповідальності за кримінальним правом України : автореф. дис. на здобуття наук ступеня канд. юрид. наук. / Гончар Т. О. – Одеса, 2005. – 20 с.

Гуковская Н. И. Расследование и судебное разбирательство дел о преступлениях несовершеннолетних / Гуковская Н. И., Долгова А. И., Миньковский Г. М. – М : Юрид. лит., 1974. – 208 с.

Ямкова О. О. Застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх / Ямкова О. О. // Актуальні проблеми держави і права. Зб. наук. праць. Вип. 15. – Одеса : Юридична література, 2002. – С. 85–92.

Попов А. Н. Производство по делам о преступлениях несовершеннолетних : [монография] / Попов А. Н. – Кн. 1. – Красноярск, 2002 – 156 с.

Ситковская О. Д. Психологический комментарий к уголовному кодексу Российской Федерации / Ситковская О. Д. – М. : Изд-во „Зерцало”, 1999. – 96 с.

Фелинская Н. И. О роли биологических и социальных факторов в формировании личности несовершеннолетнего правонарушителя / Фелинская Н. И. // Вопросы изучения детей с отклонениями в поведении (Мат. к конф.). Редкол. : И. А. Невский, А. В. Ведерников, Н. И. Фелинская. – М., 1968. – С. 107–118.

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 15 травня 2006 року „Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру” // Постанови Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах. – 2-е вид. змін. і доп. – К. : Видавничий дім „Скіф”, 2006. – С. 466–476.

Емельянов Ю. Н. Общественные воспитатели несовершеннолетних / Емельянов Ю. Н., Семернева Н. К., Щедрина А. К. – М. : Юрид. лит., 1974. – 72 с.

Цымбал Е. И. Методологические проблемы производства экспертизы для решения вопроса о возрастной невменяемости (юридический и психолого-психиатрический аспекты) / Цымбал Е. И. // Ювенальная юстиция : мультидисциплинарный подход. – Ростов н/Д, 2001. – С. 20–28.

Бородин С. В. Задержка психического развития и ее влияние на уголовноую ответственность / Бородин С. В., Носкова Н. А. // Криминологические и уголовно-правовые идеи борьбы с преступностью : [редкол. : С. В. Бородин, В. В. Лунеев, Г. Л. Кригер, Н. А. Носкова]. – М. : Ин-т государства и права РАН, 1996. – С. 53–59.

Бурдін В. М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні / Бурдін В. М. – К. : Атіка, 2004. – 240 с.

Манова Н. С. Особенности предмета доказывания по делам несовершеннолетних : автореф. дисс. на соиск. науч. степени канд. юрид. наук / Манова Н. С. – Саратов, 1988. – 22 с.

Астемиров З. А. Уголовная ответственность и наказание несовершеннолетних / Астемиров З. А. – М. : НИиРИО.

Дозорцева Е. Г. Комплексная судебная психолого-психиатоическая експертиза несовершеннолетних обвиняемых (психологический аспект) : автореф. дисс. на соиск. науч. степени канд. юрид. наук / Дозорцева Е. Г. – Л., 1988. – 22 с.

Минимальные стандартные правила Организации Объединенных Наций, касающиеся отправления правосудия в отношении несовершеннолетних („Пекинские правила”) // Советская юстиция. – 1991. – № 12. – С. 22–24 (начало) ; Советская юстиция. – 1991. – № 13. – С. 22–25 (окончание).