ДО ПИТАННЯ ПРО СПІЛЬНІ ОЗНАКИ СКЛАДІВ ЗЛОЧИНІВ

Слід зауважити, що не лише вчинення злочину, що полягає у реалізації певної мети, не охоплюється складом іншого злочину, ознакою суб’єктивної сторони якого була мета, про реалізацію якої йдеться. Але й вчинення злочину з певною метою не охоплюється складом злочину, який полягає у реалізації цієї мети. Тобто реалізація, як вияв об’єктивної сторони одного складу злочину, не охоплює мету як ознаку суб’єктивної сторони іншого. Наприклад, кваліфікація вчинених діянь, що полягають у експлуатації людини, які передбачені у Особливій частині КК як окремі склади злочинів, за відповідними статтями (частинами статей) Особливої частини КК не виключає кваліфікації, вчиненої тією самою особою, торгівлі людьми з метою експлуатації людини, ще й за відповідною частиною ст. 149 КК «Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини».

Погроза заподіянням певної шкоди як обов’язкова ознака основного чи кваліфікованого складу злочину та її реалізація також є нетотожними поняттями. Й відповідно повинні бути проаналізовані з точки зору їх співвідношення за змістом та обсягом для того, щоб визначити, чи можуть вони бути спільними ознаками складів злочинів. Кримінально-правове явище погрози досліджувалось у кримінальному праві і як самостійний злочин [17], і як спосіб вчинення інших злочинів [17; 18]. Але питання про співвідношення складів злочинів, до конструкції яких включено погрозу, і складів злочинів, ознакою об’єктивної сторони яких (суспільно небезпечним діянням чи наслідками) є реалізація цієї погрози, у кримінально-правовій літературі спеціально не досліджувалось.

Аналіз складів злочинів, до конструкції яких законодавцем включено погрозу під кутом зору місця погрози у складі злочину, дає підстави виді­лити дві ситуації: 1) погроза є суспільно небезпечним діянням у складі злочину. В цьому випадку, як вказують у кримінально-правовій літературі, погроза описується в законі як самостійний злочин [17, с. 18]; 2) погроза є способом вчинення злочину.

Погроза і суспільно небезпечне діяння чи наслідки злочину, що є її реалізацією, незважаючи на те, що вони відносяться до ознак об’єктивної сторони складу злочину, є не тотожними за змістом поняттями. Відповідно погроза в будь-якому випадку: чи коли погроза виступає як суспільно небезпечне діяння у складі злочину, чи як спосіб, не охоплює наступну її реалізацію. Але реалізація погрози, яка передбачена як самостійний злочин, охоплює саму погрозу, оскільки та є етапом єдиної злочинної діяльності, спрямованої на заподіяння шкоди одному й тому ж об’єкту, і кваліфікації за статтею, що передбачає відповідальність за погрозу, не потребує.

Реалізація погрози ж, яка в конструкції іншого складу злочину посідає місце способу, яким вчиняється діяння, спрямоване на заподіяння шкоди об’єкту злочину, що знаходиться у іншій площині, ніж об’єкт погрози, не охоплює такої погрози, яка має бути самостійно відображена у формулі кримінально-правової кваліфікації.

Проілюструвати це можна на прикладі складу вимагання (ст.189 КК), способом вчинення якого є погроза. Зміст погрози у складі вимагання має досить широкий спектр. Це погроза насильством над потерпілим чи його близькими родичами, обмеженням прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодженням чи знищенням їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошенням відомостей, які потерпілий чи його родичі бажають зберегти в таємниці. Реалізацію окремих з цих погроз, а саме вчинення насильства, що є небезпечним для життя чи здоров’я особи (ч. 3), завдання майнової шкоди у великих (ч. 3) чи в особливо великих розмірах (ч. 4), названо як кваліфікуючі ознаки у ст. 189 КК.

Відповідно, вчинена особою погроза, яка потім була реалізована, у кваліфікованих складах злочинів представлена як ознака основного складу, який, як відомо, є складовою частиною кожного кваліфікованого складу злочину. Реалізація погроз, що доводилися до потерпілого у ході вимагання, яка не передбачена як кваліфікуюча ознака вимагання, за умови, що вона передбачена як інший самостійний склад злочину, вимагає окремого відображення у формулі кваліфікації вчиненого. Так, застосування до потерпілого чи його близьких родичів насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров’я, може бути кваліфіковане за відповідною частиною ст.127 КК, розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці, якщо ці відомості є конфіденційною інформацією про особу, передбачене ст. 182 КК, а обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб може виразитися у незаконному позбавленні волі (ст. 146 КК).

Висновок. Отже, погроза і наступна її реалізація не потребують кваліфікації за сукупністю: 1) коли погроза і її реалізація названі в диспозиції статті Особливої частини як альтернативні ознаки склади злочину, або коли реалізація відповідної погрози є кваліфікуючою ознакою складу того злочину, де ознакою основного виступає погроза; 2) коли погроза, яка передбачена як самостійний злочин, і наступна її реалізація є етапами єдиної злочинної діяльності, спрямованої на заподіяння шкоди одному й тому ж об’єкту.

––––––––––

Дідківська Н.А. Умисне вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення: деякі питання співвідношення з іншими злочинами / / Теоретико-прикладні проблеми протидії організованій злочинності та злочинам терористичної спрямованості: Матер. міжнар. наук.-практ. конфер., 8–9 квітня 2005 р. Ч. 1. – Львів, 2005. – C. 238–243.

Благов Е.В. Квалификация и наказание при совершении нескольких преступлений. – Ярославль: Яросл. гос. ун-т, 2006. – 208 с.

Иногамова-Хегай Л.В. Совокупность преступлений: проблемu квали­фикации // Уголовное право: стратегия развития в ХХ веке. Матер. второй междун. науч.-практич. конфер., 27–28 января 2005 г. – М.: ТК Велби; Проспект, 2005. – С. 112–118.

Корнеева А.В. Теоретические основu квалификации преступлений. Учеб. пособие / Под ред. А.И. Рарога. – М.: ТК Велби; Проспект, 2006. – 176 с.

Рарог О.И. Роль науки в развитии уголовного права // Уголовное право: стратегия развития, ХХ веке. Матер. второй междун. науч.-практич. конфер., 27–28 января 2005 г. – М.: ТК Велби; Проспект, 2005. – С. 3–7.

Кузнецова Н.Ф. Проблемu квалификации преступлений. Лекции по спецкурсу «Основu квалификации преступлений». – М.: Городец, 2007. – 336 с.

Кудрявцев В.Н. Обuективная сторона преступления. – М.: Госюриздат, 1960. – 220 с.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридич­на думка, 2007. – 1184 с.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005. – 848 с.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 2-е вид., перероб. та доп. / За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка, Є.В. Фесенка. – К.: Дакор, 2008. – 1428 с.

Давидович І., Кривобок Ю. Окремі питання кваліфікації посягань на працівників правоохоронних органів у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків // Прокуратура, людина, держава. – 2005. – ? 9. – С. 59–69.

Черданцев А.Ф. Системообразующие связи права // Советское государство и право. – 1974. – № 8. – С. 10–17.

Іващенко В.О. Кримінологічні та кримінально-правові аспекти боротьби з торгівлею жінками і дітьми: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2000. – 19 с.

Підгородинський В.М. Відповідальність за торгівлю людьми за кримінальним законодавством України: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Одеса, 2005. – 19 с.

Лизогуб Я.Г. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо передачі людини: порівняльно-правове дослідження: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – К., 2003. – 20 с.; Козак В.А. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми (аналіз складу злочину): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків, 2002. – 20 с.

Хавронюк М.І. Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Істина, 2004. – 504 с.

Самощенко І.В. Відповідальність за погрозу в кримінальному праві України (поняття, види, спірні проблеми): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харків, 1997. – 23 с.

Фомичева М.А. Угроза как способ совершения преступления (основание криминализации, видu и характеристика): Монография. – Владимир: Владимир. обл. науч. бибка, 2007. – 176 с.