- одна із загальних умов судового розгляду цивільної та кримінальної справи, яка полягає в тому, що суд чи суддя в процесі розгляду будь-якої кримінальної або цивільної справи повинні особисто й безпосередньо дослідити в судовому засіданні всі зібрані у справі докази шляхом допиту підсудних, потерпілих, свідків, заслухати висновки експертів і в разі необхідності їх допитати, оглянути місце події і речові докази, оглянути та оголосити протоколи слідчих дій та інші документи. У цивільному процесі, на відміну від кримінального, допускається виняток з Б. с. р., напр. неявка однієї зі сторін в судове засідання не є безумовною перешкодою для вирішення справи по суті.