- це сукупність установлених законом ознак, за якими визначається суд, що має розглядати дану справу. її значення полягає у правильному розподілі між судами справ, що підлягають розгляду по першій судовій інстанції. Розрізняють види П.: родову (предметну), територіальну (місцеву) і спеціальну (у кримінальному процесі). Родова П. означає віднесення розгляду справи залежно від виду злочину або характеру цивільної справи. Територіальна П. розмежовує компетенцію між однорідними судами (напр., кримінальні справи розглядаються за місцем їх скоєння, цивільні - за місцем проживання відповідача). Спеціальна - це П. спеціальним судам, напр. військовим.