(від лат. ігаштіззіо - перехід, передача) - перехід прав на прийняття спадщини і набуття майна померлого спадкоємцями його спадкоємця. Т. с. буває тоді, коли спадкоємець, закликаний до спадкування за законом або за заповітом, помре після відкриття спадщини, не встигнувши її прийняти у встановлений строк. Спадкоємці померлого спадкоємця не закликаються до спадкування за ознакою недостойності або коли той був позбавлений заповітом права на спадкування (і не є необхідним спадкоємцем). Вони відповідають отриманим майном як за борги основного спадкодавця-власника спадщини, так і за борги спадкоємця, якого заміщують.