- письмове уповноваження, яке видається однією особою другій особі для представництва її інтересів перед третіми особами. Г. д. - термін, який не має законодавчого закріплення (існує лише довіреність), але поширений на практиці, коли довіритель намагається надати особливого значення дорученню. Помилково вважається, що Г. д. надає особливих прав представнику, навіть право власності та пов'язані з ним права - дарувати, розпоряджатися майном, здійснювати всі передбачені законом для власника або довірителя дії.