- правочин, відомий ЯШ зарубіжним правовим системам, у якому однією із ст: є спадкодавець, а іншою - одна або декілька ос:' мають право на отримання певного майна спадкодаї після  його смерті. С. д.,  на відміну від заповігг.:. бов'язує сторони з моменту його укладання: віячужр зобов'язується не заповідати й не відчужувати зазн* в  договорі майно, а набувач зобов'язується е;:-.. певні дії майнового або немайнового характеру за ро; рядженням відчужувача.