ЗАПОВІДНИК

-ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами, які цілковито вилучаються з господарського використання. 3. за змістом - це природоохоронна, науково-дослідницька установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. На території 3. забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню 3. Відвідування заповідних територій та акваторій сторонніми особами допускається лише з дозволу адміністрації 3. Охорона природних 3. покладається на спеціальну службу охорони, що входить до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Охороні 3. надано право складати протоколи про порушення заповідного режиму, затримувати порушників, вилучати в них заборонені знаряддя і продукцію незаконної діяльності.

ЗАПОВІТ - особисте розпорядження повністю дієздатної фізичної особи щодо свого майна на випадок її смерті і документ, яким воно оформлюється. 3. за своєю юридичною природою є одностороннім правочином, має тільки особистий характер, у зв'язку з чим не може бути здійснений через представника. Заповідач має право залишити все своє майно або його частину одній або кільком фізичним особам, незалежно від наявності між ними сімейних чи родинних відносин, юридичній особі або державі та обумовити виникнення в особи, що названа в 3., права на одержання спадщини; заповідач у'З. може позбавити права спадкування одного, декількох або всіх спадкоємців за законом (за винятком осіб, які мають право на обов'язкову частку), а також має право зазначити в 3. іншого спадкоємця на випадок, якщо призначений ним спадкоємець помре до відкриття спадщини чи не прийме її; він також може покласти на спадкоємця виконання яких-небудь дій, спрямованих на виконання будь-якої загальнокорисної мети.

3. складається письмово із зазначенням місця й часу складання, підписується заповідачем власноручно й нотаріально засвідчується. Якщо в силу хвороби заповідач не може власноручно підписати 3., то на його прохання він може бути підписаний іншою особою в присутності нотаріуса або іншої посадової особи із зазначенням причин, через які заповідач не зміг підписатись власноручно. Дотримання форми 3. є однією з умов його дійсності. Заповідач може у будь-який час змінити або відмінити зроблений ним 3., склавши новий 3. Складений пізніше 3. відміняє раніше складений повністю або в частині, в якій він суперечить 3., складеному раніше. Заповідач також може відмінити 3. шляхом подання заяви до нотаріуса, а в місцевості, де немає нотаріусів, - до органу місцевого самоврядування.

Різним системам права відомі й інші види та форми заповіту. Так, законодавство ряду країн (Німеччини, Англії, США) передбачає можливість складання спільних 3., у яких виражена воля двох або кількох осіб. Англо-амери-канська система права знає також взаємні (спільні) 3., що містять у собі взаємні обов'язки декількох осіб стосовно один одного. Характерною для законодавства деяких країн (Франції, Німеччини) є таємна форма 3. Таємний

(або секретний) 3. передбачає складання 3. спадкодавцем з переданням у запечатаному вигляді на зберігання до но- І таріуса, як правило, у присутності свідків.