- сукупність урегульованих законом суспільних відносин щодо володіння, користування й розпорядження майном. Одне з центральних понять цивільного права. Стабільність правовідносин власнос~ забезпечується державою. В Україні визнаються приватна, державна, комунальна форми власності, які є рівноправними. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єкті: П. в.

За своїм змістом П. в. є найповнішим з усіх речових прав: власникові належить право володіти, користуватися й розпоряджатися своїм майном. Він має право на свій розсуд здійснювати стосовно належного йому майна будь-які дії, що не суперечать закону та іншим законодавчим актам і не порушують права та інтереси третіх осіб, які охороняються законом. Власник наділений правом: відчужувати своє майно у власність іншим особам; передавати їм. залишаючись власником, права володіння чи користування, чи розпорядження майном; віддавати майно в заклад і обтяжувати його іншим чином; передавати своє майно в довірче управління іншій особі. Режим майна, що знаходиться у власності, залежить від форми власності та виду власника.

Право володіння - це правомочність власника, що полягає в юридично забезпеченій можливості фактично володіти своєю річчю.

Право користування - юридично забезпечена можливість задовольняти за допомогою належних власнику речей свої особисті майнові потреби. Право розпорядження - юридично забезпечена можливість визначати правову долю речей.