встановлення змісту норм права, усвідомлення в них волі законодавця. Т. з. здійснюється в реалізації юридичних норм суб'єктами права, у систематизації законодавства, в процесі правотворчості, а також у науковій діяльності й викладанні юридичних предметів у навчаїьних закладах. За методами з'ясування змісту правових норм Т. з. поділяється на граматичне (текстове), систематичне та історико-політичне, за обсягом результатів - на буквальне, поширювальне та обмежувальне. За методами роз'яснення правових норм Т. з. є офіційним і неофіційним. Перше є обов'язковим для невизначеного кола осіб і має назву нормативного (види: аутентичне, легальне) або тільки для даного конкретного випадку (казуальне). Друге не має формального значення і юридичної сили (види: доктринальне та буденне).