- сукупність правових норм, які регулюють цивільно-правові відносини, що мають міжнародний характер. У таких відносинах можуть брати участь іноземні фізичні та юридичні особи, а також іноземні держави, вони пов'язані з територією двох або кількох держав, об'єктом є річ, яка знаходиться за кордоном. Норми М. п. п. регулюють питання цивільно-правового становища іноземців, іноземних юридичних осіб та змішаних товариств, права власності, зобов'язального права (зовнішньоекономічні угоди, договори перевезення та кредитно-розрахункові відносини), авторського, винахідницького, спадкового та сімейного права. До питань регулювання М. п. п. належать відносини, що виникають у процесі міжнародного економічного та науково-технічного співробітництва. За складом розрізняються норми М. п. п. двох видів: а) які містять прямі правила, що встановлюють права та обов'язки суб'єктів (норми прямого або безпосереднього регулювання); б) які вказують лише пріоритет норм конкретної держави, що повинні застосовуватися уданих відносинах (колізійні норми). Основним джерелом М. п. п. виступають міжнародні договори.