- правовий інститут, який характеризує взаємовідносини конкретної особи з державою, під І юрисдикцією якої він перебуває, незалежно від того, про- І живає особа на території даної держави чи знаходиться за І її межами. Г. грунтується на принципах походження від громадянина даної держави ("право крові") чи факту народження в межах території певної держави ("право грун- І ту"), а також визначається шляхом натуралізації, тобто прийняття до Г. на основі персонального клопотання або завдяки особливим заслугам особи перед державою. Для більшості  сучасних держав характерно поєднання цих двох принципів. Г. України визначається законом «Про громадянство України» (1997). Закон України "Про правовий статус іноземців" містить основні права, свободи і обов'язки іноземних громадян та осіб без громадянства, що тимчасово перебувають в Україні.