- найвища посадова особа (рідше - колегіальний орган), яка вважається найвищим представником держави і, як правило, носієм виконавчої злади. В парламентських монархіях Г. д. є монарх (король, імператор), влада якого зазвичай успадковується. В країнах з республіканською формою правління Г. д. - президент, який обирається на виборах. У президентських республіках Г. д. є главою виконавчої влади: він призначає главу уряду й міністрів, є верховним головнокомандувачем збройних сил, має право помилування, вето, нагороджує орденами й медалями, скликає сесії парламентів, має право розпуску парламенту, користується правом законодавчої ініціативи та ін. В парламентських республіках президент обирається парламентом і, як правило, не має реальної виконавчої влади, а його правовий статус нагадує значною мірою статус монарха в парламентській монархії.