ЗАСТАВА

- один із засобів забезпечення зобов'язань у цивільно-правових відносинах. В силу 3. кредитор (за- І ставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого 3. зобов'язання задовольнити свої вимоги з вартості заставленого майна, як І

;зило, перед іншими кредиторами. 3. виникає в силу ^•::-ну або договору і має похідний характер від забезпеченого ним зобов'язання. Законодавство встановлює предмети 3. і предмети, які забороняється використовувати як > Ризик випадкової загибелі речі несе її власник, якщо ніде не передбачено законом або договором. Обернення :~чгнення на закладене майно здійснюється за рішенням

;ових органів або в безспірному порядку на підставі ви-•■ :навчого напису нотаріуса, якщо це передбачено зако--:зм. Право 3. припиняється в разі припинення забезпе--г.чого 3. зобов'язання; загибелі заставленого майна; набуття заставодержателем права власності на заставлене • липо; примусового продажу заставленого майна; :акінчеиня терміну дії права, що складає предмет 3. У кримінальному процесі - запобіжний захід, який полягає у внесенні на депозит органу досудового розслідування збо суду грошей або передання їм інших матеріальних цінностей з метою забезпечення належної поведінки чи виконання обумовлених зобов'язань особою, за яку знесено 3.