- відносини, що складаються на підставі укладення цивільно-правового договору, згідно з яким одна сторона, що є непрацездатною особою за віком або станом здоров'я (відчужувач), передає у власність іншій стороні (набувачеві майна) будинок, його частину, квартиру або іншу нерухомість, замість чого набувач майна зобов'язаний надавати відчужувачеві матеріальне забезпечення в натурі у вигляді житла, харчування, догляду і необхідної допомоги довічно. Договір Д. у. має бути нотаріально засвідчений. У ньому вказуються оцінка відчужуваного майна, що визначається за згодою сторін, а також вартість усього утримання й види матеріального забезпечення. Договір Д. у. забезпечується забороною відчуження будинку (або іншої нерухомості) набувачем за життя відчужувача. Випадкова загибель такого майна не припиняє обов'язків набувача щодо утримання відчужувача. В разі смерті набувача його обов'язки щодо утримання переходять до тих спадкоємців, до яких переходить відчужувана нерухомість. За їх відсутності або відмови від договору Д. у. нерухомість повертається відчужувачеві. Договір Д. у. може бути розірваний: а) на вимогу відчужувача, якщо набувач майна не виконує своїх обов'язків за договором; б) на вимогу набувача в разі зміни з незалежних обставин його майнового стану, що робить неможливим надання ним відчужувачеві обумовленого забезпечення. В такому разі відчужене майно повертається відчужувачеві, а витрати, понесені набувачем майна щодо утримання останнього, не відшкодовуються."